Моє життя в Лондоні

Вже майже минуло півроку, як я живу та працюю в Лондоні і майже стільки ж часу минуло від першої подорожі до Редінга. Ще раз коротко чим відоме це місто. Це – британська “Селіконова долина”, там зноходяться британські та європейсткі кампуси найбільших ІТ компаній світу – Oracle, Sun, HP, Microsoft etc. Саме місто невелике, компактне, не дуже далеко від Лондону (на експресі – 30 хв. до Paddington, стільки ж скільки мені до Oxford Circus :), не далеко від Heathrow (він якраз на півдорозі до Лондону) та звичайно ж Темза. Крім того, усі кампуси розташовані на березі річки. Уявляю який чудовий краєвид відкривається з їхніх робочих кабінетів :) Ми з Юрчиком, прихопивши фотоапарати, вирішили пройтися вздовж річки до офісу Oracle. Там панувала повні ідилія, 5 величезних будіваль, великі площадки для паркінга, два фонтани і ні душі :) Ми звичайно помітили знак "Приватна власність” (Private property), але все таки пішли далі – нікого ж не було. Захопившись фотографуванням ми навіть не пом

Продовжуємо нашу подорож районами Лондона. Holland Park – це власне парк, район навколо нього та одніменної станція метро чи то “тюбу” :) Розташований він на захід від Kensington, на північ від Chelsea та південь від Notting Hill. “Сусіди у нього” із запитами, а він сам дуже скромний, на скільки це можливо у межах першої зони :) Декілька слів про “зони”. Весь Great London – все те, що знаходиться у межах моторвею М25 (велике кільце навколо британської столиці), поділено на зони, від 1-шої (Central London) до 6-тої і потім від A до D. Якщо комусь цікаво, то є такий ресурс Transport for London , на якому є майже вся інформація про лондонський транспорт. А карта метро та й саме метро – то тема для окремого листа. Льоша та Юля Юдічеви живуть в зоні A. Їх район зветься Croxley. Колись це напевно було село, а зараз передмістя великого мегаполісу з усіма наслідками: гілка метро, великі торгові центри та пробки на дорогах у години “пік”. На метро до них добиратись десь хвилин 40 від Baker Str

Погода зараз чудова, вже тепло, іноді навіть сонечко виходить із-за хмар. Виходиш з офісу і не хочеться знову товктися в автобусі та штовхатись у метро. Ноги самі несуть у інший бік, де Темза, парк та весна :) Виявляється, район де я зараз працюю, теж досить привабливий, мабуть завдяки парку. Як раз через дорогу, на розі, знаходиться такий собі Creative House . За високим непримітним забором чудовий двір з штучним водоспадом, та пальмою, а на стоянці іноді стоїть красень Ferrari. А навкруги вирує весна. Особливо це відчувається в парку і тільки пролітаючи літаки порушують ідилію :) На Темзі як завжди стоять невеличкі катери та пароплавчики а по набережних бігають лондонці . А на іншому боці річки район, який мені дуже подобається – Chelsea. Його архітектура трохи вирізняється з поміж інших районів. Він не такий чепурний та амбітний як, наприклад Kensington або Notting Hill. Спокійний такий, з затишними вуличками та двориками. Йдеш вулицею і навіть не підозрюєш, що буквально за рогом

Недалеко від моєї роботи є чудовий район – Челсі (Chelsea), я вже якось про нього згадував. Це майже центр Лондона, з одного боку Темза, з іншого Kensington та Hyde Park, а з іншого Victoria та Buckingham Palace. Тому живуть там переважно заможні люди, також там знаходяться бутики усіх відомих лейблів та самий великий та найдорожчий універмаг у Лондоні – Harrods. Минулої п'ятниці був важкий день: багато роботи, біганини, розмов та пояснень. Вийшовши з офісу, я зрозумів, що ще 40 хвилин у метро я не переживу :) Тому я вирішив пройтися до найближчої станції Central Line – Lancaster Gate, це приблизно 3.6 милі. Витратив на подорож близько 2 годин, про що а ні трохи не жалію :) Оскільки потрібно було йти до Темзу (я все ще працюю на південному березі, а живу на заході Лондону), то я вирішив трохи пройтися парком. В ньому було як завжди людно, підлітки грали у футбол а їхні батьки за них вболівали. Багато людей бігало, при чому роблять вони це не залежно від часу. Ту ж саму картину мож

Позаминулі вихідні пройшли швидко та бурхливо. У суботу Юра, Лена, малий Женя та я побували на карбуцелі (від “car boot sell” - торгівля з багажника авто :) Це щось на зразок ярмарку або простіше – базару. Проводиться він за містом, в спеціально відведеному місці – полі :) Все організовано: парковка , туалети та місця “щоб заморити коника”. Мушу вам сказати, що звичайний бутерброд на свіжому повітрі видається справжнім делікатесом. Зовсім як сало з свіжою зеленою цибулькою, помідоркою та чорним житнім хлібом десь у затінку серед поля сонячним серпневим днем :) Так от, це був перший ярмарок в цьому сезоні. Продають там усяку всячину: сувеніри, старовинні речі (ш.м. Зінгер наприклад), майже нові речі, книги, меблі. Тобто все те, що не потрібне, набридло або шкода викинути :) Продавці в основному літні англійці, хоча були також поляки – торгували відео- та аудіо-технікою невідомого походження та звичайно ж індуси. Куди ж без них :) Але тут їх було дуже мало в порівнянні з Лондоном. Цей