Моє життя в Лондоні

Повертаючись з України і пролітаючи над Лондоном, зробив декілька фото. Вийшло таке собі "небо Лондона" :) Хоч наш рейс затримали на 45 хвилин, але прилетіли ми лише на 10 хвилин пізніше від розкладу. Можливо для когось ці фото не відомо що, але для мене це місто, яке люблю :)

Про які райони London'а відомо більшості іноземців? Це безумовно Bank, Kensington, Chelsea. Можливо Noting Hill та Soho. І скоріше за все – Wimbledon (я чомусь завжди думав, що має бути Wimbeldon :) Останній поряд з полями Ролан Гаросса у Франції (de Roland Gaross) – є тенісною Меккою Європи. Саме тут колись досягли своїх перших успіхів російські тенісисти та тенісистки: у 1995 р. вийшов у чвертьфінал мій теска – Євгеній Кафельніков , та в 1997 дійшла аж до півфіналу 16-ти річна білявка Аня . А Марія Шарапова виграла тут у 2004 р. Ось таке чудо англійської граматики зустріло мене на пероні Wembledon Park st. А ось перехрестя, на якому важко не заплутатися у дорожніх знаках: Уімбелдон і досьогодні залишається затишним передмістям столиці із зручним транспортним сполученням із центром міста. Крім нього лише аристократичний Річмонд (Richmond) та пролетарський Ламбес (Lambeth) мають метро на південному березі. Станція Wimbledon одночасно є кінцевою зупинкою однієї з віток District Li

Я майже закінчив розвідку півдня Англії. Лишився лише Southampton. Але сьогодні мова про Portsmouth – місто морської слави Британської імперії, “британський Севастополь”. Портсмут розташований на південний захід від Лондона, у графстві Hampshire. Дістатись туди можна на потягах відразу із двох вокзалів столиці – Victoria та Waterloo. Трохи докладніше про це. Як я вже згадував, залізниця в Англії (National Railway) державна, а перевізники (оператори) – приватні. Часто один перевізник обслуговує цілий напрямок – Southern, East Southern, South West та має (чи обслуговує) власний вокзал. Наприклад, Southern та East Southern – Victoria; South West Trains, EuroStar – Waterloo і т.д. До речі з наступного року термінал EuroStar перенесуть на щойно відновлений St.Pankras & King’s Cross. І тепер до столиці Франції можна буде дістатись за 1 годину 50 хвилин завдяки новій швидкісній лінії – Channel Tunnel Rail Link (CTRL) . Так от, я вже багато разів користувався послугами Southern та East So

Британія – найгірша країна в Європі з утилізації сміття. Це насправді велика проблема, на вихідні сміття не вивозять, тому навіть пообіді у понеділок можна зустріти сміттєзбиральні машини на вузеньких вулицях. Це відразу спричиняє пробки, тому що вантажівка блокує всю вулицю і як правило шансів розминутись з нею, або розвернутись у вас не має. Тому доводиться чекати, іноді довго. А в деяких місцях у центрі міста, наприклад на Vauxhall – великому транспортному вузлі (метро, залізнична та автобусна станції), урн не має взагалі. Це зроблено з метою запобігання терактів після подій 7 липня 2005 року. Ви просто кидаєте сміття під ноги, я його потім прибираю двірники. До речі, тут розташований новий офіс MI6 – Британської військової розвідки. Ви мабуть бачили цей будинок у одній з останніх серій бондіади. І ще трішки про сміття. Двірників тут називають street cleaner, працюють вони не тільки вранці, а й увесь день. Замість помела у них така штуковина із щипцями на одному кінці та ричагом на

Мабуть для багатьох не буде великим відкриттям, що на усіх грошових знаках присутня ЇЇ Величність Королева Єлизавета ІІ. Якось у період розумового застою (це коли ні думати ні робити щось вже не має ні бажання ні сил), розклав я перед собою британські копійки – пенси. Цікаво, що на 50 пенсах 1997 р., королева виглядає значно молодше ніж на 2 фунтах та 10 чи 20 пенсах 2001-2003 років. До того ж корона та зачіска теж інші. Невже за такий короткий термін королева постаріла на десятки років? Ще одна цікаве спостереження. На ребрі 2 фунтової монети є надпис: “Standing on the shoulders of giants” а на старих однофунтових монетах : “Nemo Me Impune Lacessit” та “Decus Et Tutamen” :)

Після першого короткочасного блискавичного візита до Oxford залишилося легке відчуття незавершеності. Щоб виправити ситуацію, минулої суботи я знову вирушив до Oxford . Компанію мені склав колега – китаєць Aibin Chen, який два роки тому отримав Master Degree в St. Cross College в Oxford. Добратись з Лондону можна автобусом, потягом або на авто. В мене вже був досвіт подорожі на потязі, тому ми обрали автобус. Але незвичний автобус – Oxford Tube. Це двоповерхові автобуси люксового класу Neoplan, які курсують між двома містами, причому вдень вони відправляються кожні 15 хвилин. Тобто така собі подоба справжнього Tube. Подорож триває близько 100 хвилин, але час летить так швидко, що сидіння в комфортних креслах автобуса не встигає набриднути. Ось ми і доїхали. Було десь 9 годин ранку. Людей на вулиці майже не було, машин теж. Дивне відчуття, наче перенесення у часі на століття або навіть більше. Зовні нічого з того часу не змінилось. Дежавю якесь :) Місто ще спало, лише де-не-де юрбилися