Моє життя в Лондоні

Якщо ви маєте права, але не маєте власного авто, це не проблема в Англії, так само як у всьому цивілізованому світі. Навіть у Борисполі можна взяти автівку на прокат. Правда в кращому випадку це буде гідбрид корейсько-українського автомобілебудування за 39 USD на добу. Компаній, які займаються цим бізнесом, безліч у Лондоні, але мені підходять лише ті, що працюють цілодобово. Найближчі з них знаходяться у Heathrow. Про процедуру та особливості я напишу окремо, а зараз про враження та відчуття. Перший раз я опинився сам за кермом у одному з найзагруженіших районів - дорогах між Лондоном та Хітроу. Мене спасло те, що була субота і трафік був помірний. ТомТома у мене не було, але дорогу я знав - по цьому маршруту ми їздили с Юрчиком багато-разів :) Пригнавши Opel Corsa в наше "українське селище" (як каже Руст :) британського типу (крім друзів-знайомих - 5 дорослих, 3 дітей - я зустрічав там ще декілька чоловік, що розмовляють українською), вирішив відпочити трохи та заспокоїти

Освоєння західної Англії я вирішив почати з Bristol. Пам'ятаєте з “Острова скарбів”: “В Бристоль, друзья, в Бристоль!”. Подорож почалась з вокзалу Paddington, який розташований майже впритул до Hyde Park та Kensington Gardens. Відразу скажу, що вокзал мені не сподобався. Приїхав я туди чимось на зразок дизеля Фастів-Житомир. Потяг звичайно набагато зручніший та швидший, але суті це не міняє. Прибули на платформу, яка розташована на якихось задвірках і нам довелось йти через якісь смітники. Крім того, виявилось, що лише потяги на Heathrow на електричній тязі. Усі інші – дизельні. Уявіть критий вокзал, де чекають на відправлення десяток потягів і кожен з них димить як кочегарка. Такий смог, що зразу б'є в голову. Якщо ви буваєте в години пік на Шулявці в пасмурну погоду, коли холодне повітря притискає всі ці гази до землі, то ви мене зрозумієте. Але це ще не все. Потяги виявились старими. Ні, вони дуже швидко нас домчали до місця призначення і крісла там досить зручні, але постій

Минулу суботу видався вільний вечір, тому я вирішив ще раз відвідати Greenwich . Було близько 6-тої, на набережній був справжній аншлаг. Почнемо з The Cutty Sark – це чайовий кліпер, або іншими словами швидке судно для перевезення чаю. Побудований у 1869 році, він залившився в одному екземплярі з кораблів цього типу. Поряд на березі знаходяться Old Royal Naval College та University of Greeenwich. За архітектурним стилем схожі на Петербург, хоч я його бачив лише на картинках :) Трохи далі розташовані Queen's House та National Maritime Museum . Перед ним стоїть справжнісінький Harrier. Я вже давно помітив, що у британців є гарна звичка підходити до усього грунтовно. Наприклад, ось цей краєвид, який зачаровує своїм поєднанням сучасності та минулого. Всього лише 20-30 років тому з пагорба ви могли побачити лише потворні обриси доків, а зараз – прикраса столиці – Canary Wharf :) А ось і The Royal Greenwich Observatory з самим що не на є нульовим мерідіаном (Prime Meridian) . Потім

Ця розповідь про один з найбільших та найважливіших міст на півдні Англії. Southampton (британці вимовляють як “Саус-емптeн” :) І ось знову долоні приємно гріє тейк-авей з горячим шоколадом, спокійною рікою ллється мелодія “Runaway Train” команди Soul Asylum і потяг мчить, похитуючись на поворотах. Цього разу я вирішив трохи урізноманітнити свої подорожі й спочатку попрямував до містечка Brockenhurst, що знаходиться на захід від Southampton у самому центрі New Forest National Park . Насправді це не зовсім парк, скоріше заповідник завбільшки з Greater London. Вийшовши на перон, я зрозумів, що опинився в самому що не на є британському селищі. Найняти байк (велосипед) не вдалося. У мене не було ніякого посвідчення особистості. Отож пройшовши пішки зо дві милі, а зрозумів свою помилку і вирішив повернутись у містечко і відчути смак британської провінції :) Ось справжнісінький брід на центральній вулиці :) А ось будинок для літніх людей. Дуже імпозантне місце, а на парковці самі Lexus'