Моє життя в Лондоні

Будинок на вулиці Бейкер Стріт (Baker Street) під номером 221б відомий у всьому світі завдяки яскравому таланту Артура Конан Дойля. В північній частині Лондону, що прилягають до Бейкер Стріт, все так чи інакше пов'язане з великим сищиком (ніяк не міг згадати еквівалент в українській мові :) Тут тобі і кав'ярні, і отелі, і скульптура біля станції метро, і звичайно ж музей. За 2 роки мого лондонського життя мені так і не вдалося потрапити у середину, хоча коло самого музею я буваю досить часто: поруч розташований один з центральних парків - Рідженс Парк (The Regent's Park). На початку жовтня до мене у гості завітала двоюрідна сестра зі своїм чоловіком та сином. І музей Шерлока Холмса був під номером 1 у їхньому списку. Сам музей на мене не справив якогось особливого враження. Досить важко змінити враження, яка сформувалась завдяки чудовій (мабуть таки найкращій) екранізації творів А. Конан Дойля, зробленій у 80-х роках в радянському союзі на телестудії Ленфільм. Це не тільки

Вчера, то есть в воскресенье, вечером мы толпой сходили на концерт одного человека, имя которого говорит само за себя. Я помню еще с детства его монологи: "Начальник транспортного цеха", "Одесский пароход" и многие другие. В 2004 г. мы был на юбилейном концерте Михаила Михайловича в киевском концертном зале Украина, посвящённому его 70-ти (!) летию. Атмосфера тогда была потрясающая. Наверное все присутствующие получили неописуемое удовольствие и хороший заряд бодрости и отличного настроения. Меня тогда поразило умение этого человека очаровать и буквально влюбить в себя всех присутствующих буквально за несколько фраз. А сделать это с много тысячным залом далеко непросто. И вот вчера мы были на концерте в лондонском театре Phoenix. На этот раз это была практически новая программа. Все про то же самое: холостяков, женщин, женщина за рулем, власть имущих, евреев, Одессу, Москву, кошку Фелицию и много просто воспоминаний и наблюдейний.. Я плакал! Слов больше нет - остали

Виявляється, що британська столиця знаходиться в долині, а оточую її пагорби. Про деякі з них я вже писав: Greenwich Park , Wimbledon Village , Richmond Park а також Pinner та Harrow on the Hill. А зараз про два інші пагорби, один з яких - Primrose Hill - знаходиться на північ від Regent's Park . Про це місце мені розповів, як не дивно, Daru . Перший раз я потрапив туди теплим літній вечором, було майже 12 годин ночі, але на схилах було стільки молоді! У небі палали зірки, навкруги стояла тепла літня ніч, а під ногами мерехтів мільйонами вогників великий мегаполіс. Ах.. романтичне місце :)) Kenwood House теж розташований на півночі Лондона. Це приватне володіння, що знаходиться в північній частині Hampstead Heath . Якось компанія, де працює Юрко , святкувала там річницю свого створення. Юрку там так сподобалось, що наступного дня ми поїхали тиду погуляти. Найбольше цьому радів малий Женька, у його віці стратегічний простір просто необхідний :)