Моє життя в Лондоні

Колись була така програма - музичний додаток до програми "Погляд" ("Взгляд"). Вів її Іван Демідов, одною з "фішок" програми було те що звук не співпадав з аудіо. Мабуть такий тонкий натяк на розквіт фонограми на тодішній естраді :) Знав би він, що нас чекає попереду! Я ні в якому разі не зазіхаю на світлу память нашої молодості, просто хочу поділитися, цікавими як на мене, музичними знахідками. Сьогодні дещо про Pet Shop Boys. Вони вже досить давно стали зірками, але до цих пір продовжують писати гарну музику. Dreaming of the Queen (2007) - Pet Shop Boys / London UK А це пісня про моє улюблене місто. Як я вже писав музичне відео на Youtube для британців закрили, тому живий запис. Як на мене, пісня досить точно передає атмосферу й настрій цього дивовижного місця. А ось ще одна непогана пісня від Pet Shop Boys. На останок пісенька від Бандерос по мотивам хіта Ace of Base - Beautiful life. Причепилася і тепер ніяк не можу відчепитися :)

Apple додала українську розкладку в iPhone. Ура!

Останнім часом я так скучив за подорожами, що не витримав і рванув минулої суботи на край світу - західне узбережжя південного Уельсу. Ось мій приблизний маршрут. Перед тим як перейти до опису подорожі, ще декілька цифр: протяжність 540 миль (869 км), спалено 60 літрів першокласного Shell-овського бензину , близько 15 годин за кермом. Аж не віриться, що вже пройшло 2 роки від моєї першої подорожі до Уельсу . Дорога до Кардіфа зайняла близько 2 з половиною годин, погода була чудова. Саме час з'їхати з моторвєю. Porthcawl Перша зупинка - Porthcawl . Невеличке приморське містечко: нескінчені піщані пляжі, невелика але затишна набережна, маяк :) Начебто нічого особливого, але все-таки відчуття інші ніж скажімо у Корнвелі, де ми були минулого літа з Юрчиками. Наступною зупинкою мав бути Port Talbot , але під'їжджаючи до нього почув сильний запах карбіду. Після цього охота зупинятися там пройшла. Взагалі з вікна авто місто нагадувало жахливий постіндустріальний ландшафт. Так напевно

Нещодавно подивився два фільми: Street Kings та Pride and Glory . Перший - досить передбачуваний, але знятий просто чудово й тримає у напруженні від початку до кінця. До того ж гарні актори: Кіану Рівз, Форест Уітакер та Кріс Еванс. А фраза "-Тому що ти вибраний!", сказана герою Рівза, викликала приступ істеричного сміху. Цей фільм більше драма ніж бойовик. Едвард Нортон та Колін Фарел грають чудово. Update: Забув про ще один фільм - Taken . Він напевно кращий з трьох. Головного героя грає британський актор Liam Neeson, у якого нещодавно сталася особиста трагедія .

Хто ми? Для чого ми? Ось три версії. Мені більше подобається варіант колишнього нігерійського стоматолога . Ця обробка теж нічого. Я завжди любив пісні Джона . І на останок майже класика - Talk talk. Цю пісню переспівала No Doubt, але оригінал, як на мене, краще за кавер версію. Хоч Гвен Стефані мені теж подобається. PS Можливо якість роликів і не найкраща, вибачайте. У нас тут поліцейська держава і майже усі кліпі на Youtube заблоковано.

Ніщо так не підіймає настрій як КВН або гарна пісня. Дивимось, починаючи з 4:20 :)

Минулої неділі подивився мюзикл Чикаго (Chicago) . Не на DVD, а справжній - у лондонському Cambridge Theatre. Театри у Лондоні невеликі, майже камерні. Це створює неповторну атмосферу. Вистава була просто чудова! Навіть не віриться, що вона йде вже більше 10 років. Потім захотілося подивитися фільм , знятий на основі мюзикл. Якщо чесно, то фільм не поганий, але ні в яке порівняння з живим шоу не йде. До того ж мене не сподобалися ні Рене Зельвегер, ні Кетрін Зета-Джонс , хоч вона свого часу була зіркою мюзикл 42nd Street.

Є така багата, але добра й чудова компанія, яка на відміну від інших не продає "криве" ПО, а намагається зробити щось просто так, щоб було приємно. Тепер ви можете пройтися або пробігтися чи проїхатися вулицями Лондону або іншого британського міста дякуючи Google Street View . Дивовижна штуковина, раджу всім спробувати.

Два тижні тому знову був у Боні. Цього разу сам й 3 дні. Я не люблю відрядження, тому що працювати доводиться працювати більше ніж звичайно й часу не вистачає навіть щоб відіспатися. Прилетів зранку і відразу поїхав у офіс, а у вечері вирішив випробувати громадський транспорт. А от тепер уявіть картину: 8 годин вечора, я в костюмі з ноутом й чемоданом, який гуркотить неймовірно серед тиші спального кварталу, волочусь сам не знаю куди. Нарешті трамвайна зупинка (трамвай ходить раз у півгодини). Купив квиток, з трамваю вивалила купка хлопів азіатської зовнішності, відразу звідкись з'явилась поліцейська машина й тормознула їх. На трамваї я проїхав рівно 2 зупинку, заплативши 2 євро. На кінцевій можна було пересісти на метро, яке можливо б довезло мене до готелю у Кьонігзвінтер, але я вирішив пошукати таксі. На диво вулиці були порожні, тільки самотньо дрімав автобус на узбіччі. Я помандрував на вогні міста й через 15 хвилин таки зловив таксі, яке й довезло мене до готелю. На годиннику

Захотілося послухати Плач Єремії. Знайшов цей чудовий кліп з українською Мерілін Монро PS Скоро взагалі можна буде дивитись лише не британські й не американські кліпі на Ютюбі. Можливо це й на краще.

Вирішив написати декілька корисних, на мою думку, порад, які можуть стати у пригоді автомобілістам (у Британії). Почну з бензину. Перепробував багато різних брендів, але останні три рази заправляюсь виключно на Shell. Коли давно я заправився у Уотфарді і мені навіть дали клубну картку :) До цього віддавав перевагу Sainsbury's і якщо раніше ледь проїжджав 500 миль на 62 літри, зараз 520-550 на 59 літрів. Споживання пального знизилось з 38.9 mpg (7.3 л/100 км) до 40.9 mpg (6.95 л/100 км). Це при тому, що 60% шляху припадає на Лондон. Ледь не забув про марку, купую 97 бензин. Інша цікаве спостереження теж пов'язане з бензином. Іноді, коли їдеш далеко, буває потрібна готівка. На моторвєї її можна знайти на сервісах. Всі банкомати на сервісах, які я зустрічав, знімають 1.75 фунтів за кожну транзакцію. А от на заправках, які теж є на кожному сервісі, банкомати нормальні - безкоштовні :) Тепер про ще одне наболіле - парковку. Як правило, парковка безкоштовна у неділю. Майже скрізь. Ли

Непоганий фільм. Дякую Юлі та Леші Юдічевим за підказку. В перекладі щось на зразок "Диво хлопчаки". Приємно було бачити в одному ліжко Залізяку ( Iron Man ) та павучка ( Spuder-Man ). А Майкл Дуглас у спортивній шапці 30-х років минулого сторіччя та рожевому подряпаному халаті - просто викопаний професор Кедровський (хто знає, той зрозуміє)! Загалом фільм чимось схожий за настроєм на "Красу по-американські" ( American beauty ). PS Я розчарований. Ханна - Kaite Holmes - це не юна доктор Еліс Камерун ( Jennifer Morrison ).

Люблю слухати музику. Різну. Можливо через поганий смак або відсутність будь-якої музичної освіти. Але особливо люблю пісні українською (а останнім часом ще й французькою). Є одна артистка, яку люблю ще із студентських років (а це вже без малого 15 років). Вона сама пише свої пісні. Можливо тому вони й вирізняються із сірої маси. В 1992 р. українське телебачення (чи існувало воно в ту пору?) показало перший кліп на пісню "Лише твоя". Багато чого змінилося з того часу. Mене мало цікавлять навколо музичні плітки та новини, я просто люблю слухати її пісні. PS На жаль, зараз Ірина більше співає російською. Мабуть там більший попит на її пісні. Прикро, але факт.

Щойно повернувся від друзів. Ми всі зібралися святкувати 8 березня, але виявилося, що господарі мали ще дві новини для усіх нас. Вони прийняли два нелегких рішення. Рішення, які змінять їх життя безповоротно. Одне - перекреслить непрості останні роки життя, а інше - привнесе новий зміст та надію у завтрашній день. Є якась кричуща несправедливість в тому, що доля посилає нові випробування тільки тим, хто впорався з попереднім. Але я впевнений, що в них все буде добре. Радий, що в маю друзів, у яких можна навчитись чогось доброго та правильного. В мене не дуже виходить писати про такі речі, але дуже хотілося це зробити.

Щойно побачив по телевізору рекламу. Старі музичні номери покладені на відносно сучасну музику. Непогано як на мене :) PS На Youtube ще багато подібних роликів.