Моє життя в Лондоні

В продовження пісенної теми ще дві композиції у виконання Natasha St-Pier.

Під смачну вечерю та гарне чилійське вино подивився "Собаче серце". Настрій - чудовий. А тут ще випадково натрапив на прекрасну канадку - Natasha St-Pier . Вона чимось схожа на не менше прекрасну Софі Марсо. Але зараз мова не про це. У Наташі класний голос, вона не просто відома - вона суперзірка. До того ж дуже популярна у Росії, якщо вірити Wikipedia. Ось лише декілька кліпів з Youtube. Насолоджуйтесь.

Для багатьох ця назва нічого не говорить, а я, коли випадково натрапив на це відео, знову нестепрно захотів у Париж.

Один мій товариш, Міша, розшарив чудову, на мій не примхливий смак, пісню. Насолоджуйтесь :)

Вчора була, як кажуть англійці, справжя футбольна субота. 9 голів в одному матчі! Так склалося, що я став вболівальником "аристократів". Частково цьому сприяло те, що клуб наліжеть росіянину, й частково те, що то й же росіянин настояв на придбанні Шеви. Я бачив Челсі Мауріньо, Гранта, Хідінга. Щоб там не казали, але збудував теперішнє Челсі саме Жозе. Грант старано продовжував його лінію й ледь не виграв Лігу Чемпіонів. Пенальті, не забите Террі в Лужніках позаминулого травня - це кульмінація вболівальницьких пережівання, яке залишиться в моїй пам'яті надовго. Саме за це й люблять футбол. Наприкінці минулого сезону Челсі наче переродилося. Хідінг-кудесник перетворив їхню гру на захопливе видовище. Моя особиста думка така, що Хідінг таки краще ніж Анчелотті. Але у Карла теж виходить непогано, навіть дуже непогано. В цьому сезоні у нас ще є шанс у Лізі Чемпіонів й, що можливо найголовніше, гарні шанси на чемпіонство національне. Принаймні вчорашня гра була цілком чемп

Збулася ще одна (чергова) мрія ідіота: приїхала "my precious" (© Gollum )! Якось так склалося, що з самого дитинства люблю яблука. Їм їх кілограмами. Після 5 річного користування телефонами Nokia (6600 у мене є ще й досі), придбав iPhone . Відтоді життя моє змінилося безповоротно. Нічого зручнішого й функціональнішого я ще не бачив. До того ж його дуже приємно тримати у руках. Я навмисне не купую ніяких чехлів чи плівок, що б відчувати телефон таким, яким його створив Apple . Він декілька разів падав, останній - сьогодні вранці на парковці. А ось тепер настала черга й "яблучного" ноутбука. Позавчора приїхав MacBook Pro 13-inch. Свій перший ноут (Samsung P-40) я купив 5.5 років тому. До речі я зараз працюю на компанію Samsung за дивним збігом обставин. Останній ноут, яким я цілком задоволений, - Thinkpad T43 - слугував мені вірою й правдою більше 4-х років. Чому саме сріблястий MacBook Pro а не найновіший чорненький Thinkpad? Важко пояснити. Просто раз потримавши йог

St. Trinian's 2 Продовження неочікувано вдалої першої частини . Хоча фільм про школярок, головними там були звичайно дорослі актори: Колін Ферт, Реперт Еверет та доктор Ху усіх часів та народів - Девід Теннант. Особливо "зажигала" парочка Ферт - Еверет. Також там дісталося і піратам карибського моря, таким улюблений таємним масонським сектам та флеш-мобу T-Mobile на Liverpool Street Station. Оцінка: Ок (4) Sherlock Holmes Так вже вийшло, що нового Холмса Гая Річі (Guy Ritchie) я подивився буквально через декілька днів після Аватару , й моя психіка ще не встигла отямитися. Не дивлячись на це, фільм сподобався. До перших картин Гая вона не дотягує й практично не має нічого спільного з літературним першоджерелом, але поставлено й зіграно добротно. Роберт Дауні Молодший мені подобається все більше й більше. А Джуд Лоу у ролі доктора Ватсона - це взагалі блиск. Загалом складалося враження, що все це я вже десь бачив. Й точно бачив - у Докторі Хаузі! :) Аналогія Хауз - Холмс, В

Вже більше 4 років минуло з того часу як я перебрався на острів. За такий великий проміжок часу я все ще не до кінця асимілювався. Є багато речей, який я не розумію й не сприймаю, й багато таких які мені відверто не подобаються. Але, безперечно, багато й такого, до чого звикає відразу й назавжди. Серед такий позитивних проявів є максимальне відсторонення або само усунення уряду від повсякденного життя. Ні разу за ці 4 роки я не стояв в черзі до якоїсь державної установи. Поліція й банк, це скоріше за все усі місця куди вам потрібно буде з'явитися особисто. Усі інші питання можна вирішити по телефону, e-mail або on-line. Це стосується абсолютно усього: реєстрація компанії, податки, комунальні платежі. Звичайно час від часу виникають різного роду питання. Наприклад, яка процедура придбання автомобіля або отримання посвідчення водія. Є багато джерел, де ви можете знайти відповідь на конкретне запитання. Але є одне місце з якого завжди варто починати: Directgov . Це сайт уряду Британії

Минулого року вдалося проїхати чимало країн й побачити трохи світу. Все почалося з Іспанія , потім декілька разів була Франція , вперше Італія , Австрія та Хорватія . Усі ці країни входять до Євросоюзу, крім Хорватії, й багато в чому схожі. Але й багато в чому різняться. Для мене, як автомобіліста, різниця в дорогах видалась разючою. Франція поряд з Німеччиною одна з найбільших європейських країн. Дороги там гарної якості, але мережа недостатньо розвинута. Головні магістралі платні й мають здебільшого лише дві смуги в кожному напрямку. Покриття непогане, але не таке добре як у тій же Німеччині. Два напрямки, як правило, розділяє високий брусвер, що дуже допомагає вночі: зустрічні автівки не сліплять, як це буває на британських дорогах. Осьова, що відділяє крайню смугу від обочини уривчаста й слугує для регулювання дистанції. Також багато вказівних знаків. Коли переїжджаєш із Франції до Італії, це відразу кидається у вічі. В Італії дороги й тунелі старіші. Тому на них не дуже затишно

За 5 днів у Парижі навіть трохи скучив за звичними британськими видами. До того ж більшу частину подорожі туди й назад я провів у ролі звичайного пасажира. Тепер я зрозумів, що половина задоволення від дороги втрачається якщо руки не тримають кермо. Наступного після повернення день вирішив проїхатися сільськими дорогами. У моєму віш-листі безліч місць, в яких я хотів би побувати. Цього разу поїхав кататися дорогами Хертворщини (Hertfordshire). Там знаходиться невеличке село Gaddesden Place , яке досить часто з'являється у сучасних британських фільмах (наприклад Pride & Prejudice ) та маєток Mentmore Towers . Він, на жаль, закритий для відвідування. Краса! А наступного дня пішов сніг .

У нас вже тиждень холодно й знову йде сніг. Майже як в Україні. Я не втримався й вийшов на вулицю. За півгодини вже насипало декілька сантиметрів й так буде продовжуватися всю ніч. Завтра напевно ніхто працювати не буде. Православне Різдво будемо зустрічати зі снігом :)

Уол Стрит (Wall Street) Чомусь захотілося подивитися цей фільм. Який свого часу став культовим серед так званих "япnі" (Yuppie - young urban professional) . Поряд із Майклом Дугласом, який неперевершено зіграв фінансового воротилу - мітсера Гекко, фільм зробив зіркою Чарлі Шина - сина відомого актора Мартіна Шина. Не дивлячись на те, що фільм був знятий вже більше 20-ти років тому, він нітрохи не втратив своєї актуальності. А дивитися на гру Дугласа та молодого Шина - це просто свято! Хто ще не бачив, подивіться обов'язково. Оцінка: Ок (4) Only fools and horses Один з найуспішніших британських комедійних серіалів, який увів у сучасну розмовну англійську багато крилатих фраз та виразів. Наприклад, "Cushty", "Lovely jubbly", "This time next year, we'll be millionaires". Серіал виходив з 1981 до 2003 року з невеликими перервами. Розповідається в ньому про двох братів Тротерів, які займаються дрібними спекуляціями й берутьс

Ні на що не схожа команда КВН "БАК Співучасники" на Дні народження КВН

Багато хто знає або принаймні хоч раз чув про Артемія Лєбедева , скроченно Тьома. Він - один з найпопулярніших російських болегрів , прямий як двері та відвертий до кінчиків п'ят, талановитий дизайнер й невтомний мандрівник. В останній розповіді про цьогорічну подорож Україною він написав: "За это лето я успел по-настоящему полюбить Украину — с ее религиозными семьями на Западе и бардаком на Востоке, с ее самыми красивыми девушками в мире и самыми страшными курортами в мире, с ее разложившимся государственным устройством и невероятно нежным устройством души." Краще не скажеш. Раджу почитати його подорожні розповіді , там є багато цікавого для кожного.

Big Train Серія скетчів створена ББС. Взагалі британське телебачення має славну історію у вироблені якісного гумористичного продукту ще починаючи з Монті Пайтон ( Monty Python ). Такого роди серіали дали світу кіно відомих акторів. Свого часу з цього жанру починали легендарний Стівен Фрай (Stephen Fry) та неперевершений лікар усіх часів й народів - Хью Лорі ( Hugh Laurie ). Big Train теж зробив свій вклад, зробивши популярним далеко за межами Британії (його показували навіть українські канали) актора Саймона Пегга (Simon Pegg). До того ж супер популярна у Росії програма Прожекторперісхілтон теж не гребує доробками британців . Можливо саме тому й відоме таке поняття як "англійський гумор", тому що вони вивели своє вміння сміятися над собою на рівень мистецтва. І як на мій, суто субєктивний, погляд, британський гумор набагато толерантніший та витончений ніж американський. Оцінка: Ок (4) Офіс (Office) Серіал "Офіс" - це ще один приклад британської самоіронії на приклад

Може ще хто не бачив мультпривітання російських президентів. Це стало чудовим інформаційним приводом, як модно тепер казати. Навіть на ББС був детальний аналіз цього роліка. Як на мене, так це звичайна "заказуха". Саме так підігрівається великороський шовінізм на державному рівні. Всі ці речі їм, там у Кремлі, так хочеться сказати, але посада та й ситуація не дозволяють. А ось у такій формі, ніби-то жартівливій, скільки завгодно.

Ось й настав 2010 рік. Я його зустрів у Парижі з друзями - Стасом та його родиною. Відвідали Версаль (минулого разу я не потрапив у сам палац, лише у сади), Лувр, Ля Дефенс , Монмарт, Єлисейські поля, Острови, Сорбону та Латинський квартал. Також залізли на Вежу. Враження чудове. Навіть у грудні Париж здатен зачарувати. Я завжди із задоволення приїжджаю туди. Нову камеру я ще не купив, тому фотографія тільки одна. Ще й зроблена на iPhone, якість ніяка. Вибачайте. На зворотньому шляху пережили невелику пригоду - потрапили у справжню завірюху на півночі Франції, за 15 км від терміналу Євротенулю. Снігу намело стільки, що дорога перетворилася на ковзанку. У нас, як й у переважної більшості, була звичайна гума, то ті останні кілометри нам далися нелегко. На наше щастя потяги ходили за розкладом й рідні британські дороги були, як завжди, на висоті. Попередні подорожі до Парижу .