Привіт усім!
Вже давно збирався написати цього листа (3 тижня минуло :)
Ця подорож була трохи несподіваною, хоч і запланованою :)
Насправді я хотів спочатку з’їздити в Оксфорд, але майже всі друзі вже там побували. Тому коли вони вирішили відвідати Кембрідж, мені довелось змінити плани. Оксфорд буде наступним :)
Історія цих двох міст-університетів розвивалась у зворотньому порядку. Оксфорд – найстаріший університет,а Кембрідж був заснований пізніше одним з професорів Оксфорда, який чомусь вирішив залишити його та заснувати власний університет. Чудовий тоді був час :)
Погода зранку видалася не дуже, йшов дощ. Але Рустам сказав, що він перевіряв на сайті улюбленого мікрософта і над Кембріджем хмар не має, а отже не має і дощу. Обидва міста занходяться достатньо далеко від Лондону. Дорога зайняла близько двох годин, причому хвилин 40 ми добирались Лондоном до моторвею М11 (на північ), а потім ще застрягли в пробці біля аеропорту Stansted.
Особливу атмосферу студмістечка відчуваеш відразу, коли опиняшся в такому місці як Кембрідже. А помножена на настальгію за чудовими студенськими роками та піднесена в квадрат прекрасною погодою, вона розщулила майже до сліз.
Це дуже гарна ідея винести такі навчальні заклади за межі великого міста. Університети унікальні свом неповторним духом, особливою атомсферою, пилом багатовікової історії якщо хочете. А у великому мегаполісі все це розчинається у буденності та втрачає свій первинний зміст.
До речі у Лондоні теж безліч коледжів та університетів і напевно непоганих та не дуже дешевих, але з цими двома старожилами вищої освіти (Оксфорд та Кембрідж) їм не зрівнятись.
Університет складається з коледжів. Ви отримуєте диплом саме коледжа, а не університета. До того ж студенти з різних коледжів, можуть навчатись в одному класі чи групі. Коледж – це більш адміністративне утворення. Цю інформації отримав з перших рук. Якость я вже писав, що зі мною працює китаєць Айбін Чен (Aibin Chen), який минулого року отримав магістра (Master Degree) в Оксфорді.
Про саме місто можна розповідати багато, не дивлячись на те, що були ми там близько 4 годин. Багато молоді, бaгато туристів. Вузенькі вулички, МакДональдс та банки стилізовані або просто розміщені у старовинних будинках. У кожно коледжа є своя церква і майже у всіх є власний церковний хор.
І ще там є канал ! :) Зовсім як маленька Вінеція. Можна взяти човен на прокат і подивитись на усі гарноти не виходячи на беріг. Наші друзі – Садикови та Юдічеви – так і зробили, а ми з Юрою, Леною та малим Женькою віддали переваги пішій прогулянці.
Малий теска був особливо задоволений, коли опинився на газоні і отримав вільний доступ до молодої травички :)
Повертались додому ми іншою дорогою, можна сказати сільськими тропами. Краєвиди там чудові :) Хочеться вже придбати власне авто та обїздити усі усюди.
Тепер декілька слів про індустрію туризма в Британії. Я вже писав, що транспорт тут дорогий навіть для тих, хто тут працює. Наприклад квиток туди-й-назад в Україну на British Airways коштує близько 230 фунтів. Це два місячних проїздних для 1-3 зони в Лондоні.
Кількість мість, де можна пристойно та недорого поїсти обмежена. Зате ви можете придбати недорогі та відносно недорогі сендвічі практично на кожному кроці. З іншими представниками громадського харчування ситуація гірша. Якщо в центрі вони ще більш-менш пристойні, то на околицях у них навіть заходити гидко, я вже не кажу про якість їжї, яку там продають.
Зате розваги тут на усі смаки. Можна навіть сходити на екскурсію в Будинок парламенту (House of Commons). Сам не ходив, Міша (Богачевіч) розповідав :)
Завершуючи про туризм, я б не сказав, що якість послуг тут вражає. Але не будемо про сумне :)
Навкруги все зеленіє та квітне, тож незабаром будуть нові розповіді про... Tower Bridge та Tower Hill, Kensington Gardens, стоянку катерів та яхт, селище міського типу (смп.) Croxley, ігрища в пейнтбол тощо.
Як казав колись “рульовий” (Муз)Обозу Іван Демідов: “А новостей на сегодня больше нет” :)
P.S.
Решта фото тут.
Вже давно збирався написати цього листа (3 тижня минуло :)
Ця подорож була трохи несподіваною, хоч і запланованою :)
Насправді я хотів спочатку з’їздити в Оксфорд, але майже всі друзі вже там побували. Тому коли вони вирішили відвідати Кембрідж, мені довелось змінити плани. Оксфорд буде наступним :)
Історія цих двох міст-університетів розвивалась у зворотньому порядку. Оксфорд – найстаріший університет,а Кембрідж був заснований пізніше одним з професорів Оксфорда, який чомусь вирішив залишити його та заснувати власний університет. Чудовий тоді був час :)
Погода зранку видалася не дуже, йшов дощ. Але Рустам сказав, що він перевіряв на сайті улюбленого мікрософта і над Кембріджем хмар не має, а отже не має і дощу. Обидва міста занходяться достатньо далеко від Лондону. Дорога зайняла близько двох годин, причому хвилин 40 ми добирались Лондоном до моторвею М11 (на північ), а потім ще застрягли в пробці біля аеропорту Stansted.
Особливу атмосферу студмістечка відчуваеш відразу, коли опиняшся в такому місці як Кембрідже. А помножена на настальгію за чудовими студенськими роками та піднесена в квадрат прекрасною погодою, вона розщулила майже до сліз.
Це дуже гарна ідея винести такі навчальні заклади за межі великого міста. Університети унікальні свом неповторним духом, особливою атомсферою, пилом багатовікової історії якщо хочете. А у великому мегаполісі все це розчинається у буденності та втрачає свій первинний зміст.
До речі у Лондоні теж безліч коледжів та університетів і напевно непоганих та не дуже дешевих, але з цими двома старожилами вищої освіти (Оксфорд та Кембрідж) їм не зрівнятись.
Університет складається з коледжів. Ви отримуєте диплом саме коледжа, а не університета. До того ж студенти з різних коледжів, можуть навчатись в одному класі чи групі. Коледж – це більш адміністративне утворення. Цю інформації отримав з перших рук. Якость я вже писав, що зі мною працює китаєць Айбін Чен (Aibin Chen), який минулого року отримав магістра (Master Degree) в Оксфорді.
Про саме місто можна розповідати багато, не дивлячись на те, що були ми там близько 4 годин. Багато молоді, бaгато туристів. Вузенькі вулички, МакДональдс та банки стилізовані або просто розміщені у старовинних будинках. У кожно коледжа є своя церква і майже у всіх є власний церковний хор.
І ще там є канал ! :) Зовсім як маленька Вінеція. Можна взяти човен на прокат і подивитись на усі гарноти не виходячи на беріг. Наші друзі – Садикови та Юдічеви – так і зробили, а ми з Юрою, Леною та малим Женькою віддали переваги пішій прогулянці.
Малий теска був особливо задоволений, коли опинився на газоні і отримав вільний доступ до молодої травички :)
Повертались додому ми іншою дорогою, можна сказати сільськими тропами. Краєвиди там чудові :) Хочеться вже придбати власне авто та обїздити усі усюди.
Тепер декілька слів про індустрію туризма в Британії. Я вже писав, що транспорт тут дорогий навіть для тих, хто тут працює. Наприклад квиток туди-й-назад в Україну на British Airways коштує близько 230 фунтів. Це два місячних проїздних для 1-3 зони в Лондоні.
Кількість мість, де можна пристойно та недорого поїсти обмежена. Зате ви можете придбати недорогі та відносно недорогі сендвічі практично на кожному кроці. З іншими представниками громадського харчування ситуація гірша. Якщо в центрі вони ще більш-менш пристойні, то на околицях у них навіть заходити гидко, я вже не кажу про якість їжї, яку там продають.
Зате розваги тут на усі смаки. Можна навіть сходити на екскурсію в Будинок парламенту (House of Commons). Сам не ходив, Міша (Богачевіч) розповідав :)
Завершуючи про туризм, я б не сказав, що якість послуг тут вражає. Але не будемо про сумне :)
Навкруги все зеленіє та квітне, тож незабаром будуть нові розповіді про... Tower Bridge та Tower Hill, Kensington Gardens, стоянку катерів та яхт, селище міського типу (смп.) Croxley, ігрища в пейнтбол тощо.
Як казав колись “рульовий” (Муз)Обозу Іван Демідов: “А новостей на сегодня больше нет” :)
P.S.
Решта фото тут.
Comments