Моє життя в Лондоні

Вивчав туристичний ринок Лондона й натрапив на цікаву статтю на Снобі . Я майже у всьому згоден із автором. У Тауері до цих пір не був, із справжнім футбольним духом на Стенфорд Брідж (Stamford Bridge) вже набагато краще :) Я бував й на Емірейтс (Emirates), й на Уемблі (Wembley). Й не раз, тому є з чим порівнювати. Ще на тему спорту. Радий за збірну Росії за вихід у фінальну частину Чемпіонату Світу 2014. Сподіваюсь жовто-блакитні теж скоро до них приєднаються, вони на це заслуговують. Взагалі зараз дивні речі відбуваються у європейському футболі. Кращі часи збірної Франція далеко позаду, німці - теж вже здали, іспанці ще тримаються, але у 2018 році ці хлопці навряд чи будуть грати. Зате крихітна Бельгія з її 11 млн. населенням просто не перестає дивувати.

Товариш прислав лінк. Пісня так собі, а картинка прикольна. У нас тут вже майже весна :) Мені більше до вподоби кліп Pet Shop Boys . Він більше підходить Лондону настроєм. Хоча як кажуть: "на вкус и цвет - товарища нет" :)

Є у славному місті Лондоні так званний Silicone Roundabout , названий так по аналогій з Кремнивою долиною (Silicone Valley) у Каліфорнії, США. Начебто там багато технологічних стартапів й взагалі життя й вирує. Стаптапів там дійсно багато, їх кільксть зашкалює за усі розумні межі. Але більшість з них ніяк не іноваційні й досить часто зовсім не технологічні. В основному студії вебдизайну на різні кольори та смаки. Це місце знаходіться на переферії фінансового району - Сіті. Далі на північ почиються звичайні міські квартали з дешевим житлом. Ну зовсім як київська Петрівка. З однією лише різніцею - Троєщина почиається не через річку, а відразу за рогом. Й гопота тут здебільшого чорнява та пересувається переважно на велосипедах. Коли я тільки почав працювати на новому місці так незвично було знову звикати до завивання поліцейських сирен під вікнами. Як часто буває у Лондоні, станція метро розташована з вокзалом. Їх, вокзалів, у місті штук 20. Чим менше вокзал й чим далі від центру тим в...

В Лондоні дуже розгалужена система громадського транспорту. Вона включає в себе метро (Underground), автобуси, річкові та звічайні трамваї й навіть приміські електрички. Ви можете купити один проїзд на певному транспорті, проїздний на один день, який має фіксовану ціну незалежно скільки ви накатали й діє. Ціна залежить від зони, перша - найдорожча. А ще тут є пластиковий проїздний - Oyster. Це такий наче рахунок, на який можна купляти різні проїздні або просто покласти гроші й вони будуть зніматися за кожну поїздку, але не більше вартості проїздного на один день. Дуже зручно. Працює він через зчитавальні присторої до яких його треба підносити. Вони ж й показують поточний баланс. Поповнювати Oyster можна як через спеціальні машини, так й через інтернет. Мені здається навіть у невеликих магазинчиках теж можна. Я рідко користуюся громадським транспортом й тому не особливо прискіпливо слідкую за балансом свого Oyster. Але нещодавно прийшов лист з вибаченнями, що з мене помилково зняли...

Минулі вихідні у нас видалася чудова англійська погода: лило як з відра й дув холодний півниічний вітер. Тому ми віришили присвятити суботу улюбленому відпочитку остріветян - ходінню по магахинах. А як простіше - то шіпингу. Недалеко від нашого села є невелике містечно Кіндгстон-На-Темзі (Kingston-Upon-Thames), доречі адміністративний центр графства Сурей (Surrey). Там є великий універмаг, як й належить обласному цетру. Й навіть не один, а цілих два. Другий - то універмаг-універсам - John Lewis + Waitrose . Гуляючи по другому поверсі The Bentall Center зіткнулися практично лобами з нинішнім мером Лондону - Борисом Джонсоном (Boris Johnson) . У нього якраз перевибори. До ноьго постійно підходили люди, щось говорили, просили сфотографуватися. У менен хоробрості не вистачило, тому фото здалеку. До речі, Кінгстон як адміністративна одиниця входить у Великий Лондон (Greater London) , а наше село, яке знаходиться буквально за рогом - вже ні. Ось так. Ще декілька слів про Бориса, виб...

Я вже якось писав про специфіку благодійних акцій у Британії. Тут постійно проводяться якісь заходи й не тільки спортивні. Але безумовно головною благодійною подіє року є Лондонський марафон . Його проводять 20 років й іноді трапляються трагедії. Широко відомий у вузький колах Сева (Новгородцев) написав про це у своєму журналі . Він пише постійно й досить цікаво, рекомендую.

Розбирав фотки зроблені телефоном й знайшов багато цікавого. З першу про машини. Останнім часом у Лондоні зявилася нова прикмета - старовині автолавки. Чудова ідея, як на мене. Невеличкі авто першої половини минулого сторіччя можна зустріти у самих незвичних місцях. 1. На набережній, біля Національго театру. 2. 3. Біля мосту Ватерлу (Waterloo) Тепер про номери. 4. Біла красуня з Квінзвей (Queensway) 5. "Вороний" з Мейфер (Mayfair) 6. "Ред девіл" та скромний 88FS звідти ж. 7. А ось цю легендарну машинку можна знайти на Парк лейн (Park Lane) 8. Прапор із знайомими артефактами та шкрябалка для взуття біля Уайтхолу (Whitehall) 9. 11. Вулиця на честь Москви 12. Й на останок - вид на Темзу та лондонський Сіті Поки що все :)

Коли повертаєшся в Лондон під вечір, літак плавно занурюється у хмари й через якусь мить перед очима виникає фантастичне видовище - нічний Лондон. Навіть такі класні фотографії не можуть передати усю гаму відчуттів, від яких захоплює подих. PS Посилання знайшов у Екслера .

Останні декілька днів стало зрозуміло, чому Британію називають Туманим альбіоном. А ось чіясь гарна машина

Розбирав сьогодні завали фотографій й знайшов декілька папок із фотками нічного Лондону, які зроблені у різні часи. Ніякі слова в голову не приходять й щось вигадувати теж не хочеться, тому просто декілька фотографій.

Приблизно так можна перевести головну новину останніх тижнів лондонського життя - Goodbye Waterloo , hello St. Pancras . Так склалося, що 13-го листопада увечері я мав приємну зустріч у центрі Лондона і повертався додому пізно саме з вокзалу Waterloo. Це був останній день, коли з його міжнародного терміналу відправились швидкісні потяги на контенетн. Коли я проходив повз табло, на ньому горів надпис "Goodbye Waterloo, we will miss you!" Приміщення терміналу було незвично порожнім, лише самотньо тупцював охоронець у кутку і вітер грався пустим пакетом. Дивне відчуття, схоже на те, коли втрачаєш когось назавжди. Воно підживлювалось інформаційною компанією, на зразок того, що на цьому ж табло, як і на сайті Євростару, йшов зворотній відлік у секундах. Це не просто переїзд на нове місце - це перегорнута сторінка історії британської столиці, революційного на той час за сміливістю інженерного проекту та нова віха співробітництва між двома такими складними сусідами, якими є Британі...

Будинок на вулиці Бейкер Стріт (Baker Street) під номером 221б відомий у всьому світі завдяки яскравому таланту Артура Конан Дойля. В північній частині Лондону, що прилягають до Бейкер Стріт, все так чи інакше пов'язане з великим сищиком (ніяк не міг згадати еквівалент в українській мові :) Тут тобі і кав'ярні, і отелі, і скульптура біля станції метро, і звичайно ж музей. За 2 роки мого лондонського життя мені так і не вдалося потрапити у середину, хоча коло самого музею я буваю досить часто: поруч розташований один з центральних парків - Рідженс Парк (The Regent's Park). На початку жовтня до мене у гості завітала двоюрідна сестра зі своїм чоловіком та сином. І музей Шерлока Холмса був під номером 1 у їхньому списку. Сам музей на мене не справив якогось особливого враження. Досить важко змінити враження, яка сформувалась завдяки чудовій (мабуть таки найкращій) екранізації творів А. Конан Дойля, зробленій у 80-х роках в радянському союзі на телестудії Ленфільм. Це не тільки ...

Виявляється, що британська столиця знаходиться в долині, а оточую її пагорби. Про деякі з них я вже писав: Greenwich Park , Wimbledon Village , Richmond Park а також Pinner та Harrow on the Hill. А зараз про два інші пагорби, один з яких - Primrose Hill - знаходиться на північ від Regent's Park . Про це місце мені розповів, як не дивно, Daru . Перший раз я потрапив туди теплим літній вечором, було майже 12 годин ночі, але на схилах було стільки молоді! У небі палали зірки, навкруги стояла тепла літня ніч, а під ногами мерехтів мільйонами вогників великий мегаполіс. Ах.. романтичне місце :)) Kenwood House теж розташований на півночі Лондона. Це приватне володіння, що знаходиться в північній частині Hampstead Heath . Якось компанія, де працює Юрко , святкувала там річницю свого створення. Юрку там так сподобалось, що наступного дня ми поїхали тиду погуляти. Найбольше цьому радів малий Женька, у його віці стратегічний простір просто необхідний :)

У нас знову весело. Триває страйк робітників Лондонського метро. З 12 ліній функціонує лише 2. Вони й так забиті у часи пік щодня. Страйк має закінчитись після обіду у п'ятницю. Іншими словами робоча тиждень зіпсований. Для мільйонівлондонців (населення більше 7 млн. чоловік), та тих, хто тільки тут працює, а мешкає за містом. Таких теж набереться з півмільйона. А тепер уявіть Москву, або навіть Київ без метро хоча б на день. Я спробував, нічого не вийшло. Чому? Тому що транспорт - це стратегічна галузь, а тим більше у столиці. А тут це голий бізнес, у даному випадку з усіма його мінусами. Деяка компанія розтринькала на 2млр . більше грошей ніж повинна була і тепер, доки з нею розбираються відповідні органи, робітники страйкують. Чому? Тому що не хочуть втратити роботу. А для усіх інших подорож на роботу і додому перетворилася на страшний сон на найближчі 3 дні. Звичайно можна трохи проїхатись на автобусі, потім прогулятись парками, насолоджуючись гарною осінньою погодою, як я це з...

Пошук місця під сонцем - справа нелегка та нешвидка. Розповідь теж буде довгою. Ця частина присвячена тому, що хотілось. Я почав готуватись заздалегідь. Спочатку був складений список критеріїв: район (повинен бути гарним), наявність парку, озера або річки, зручний зв'язок з центром Лондона (я таки сподіваюсь незабаром перебратись працювати в City або на Ca'nary Wharf :) А потім були оглядини і як результат - гугловський спредшіт з табличкою. Там навіть були враховані відносто достовірні статистичні дані із сайту http://upmystreet.co.uk/. Було декілька варіантів. Руст весь час хвалив свій High Wicombe, Льоша - Watford, його підтримували Юра з Леною , які планують до них приєднатись в недалекому майбутньому. Але у мене був свій план. Серйозні дослідження я почав з Уїмблдону - напевно єдиний пристойний район (я маю на увазі весь район, а не декілька вулиць чи кварталів) Лондону у межах 3-4 зон. Там є просто фантастичне місце під назвою Wimbledon Village (село Уїмблдон :). Він ...

Королівський ботанічний сад - це офіційна назва Kew Gardens . Крім власне оранжерей з унікальними представниками флори з різних куточків світу, на його величезній прощі знаходиться колишня резиденція королівської родини - такий собі непримітний будиночок з червоної цегли з невеличким садком з клубами, фонтаном та навіть пасікою. Мій керівник розповідав якось, що раніше усі такі парки були безкоштовні, а зараз потрібно заплатити чималу суму. Зате ми прийняли участь у безкоштовному пішохідному турі під назвою Middeterian Tour. Одна леді похило віку цікаво розповідала про рослинність Середземномор'я, представлену у парку. Були там і кедри, кущі східних прянощів, оливкова роща, пробкові дерева та ін. На території парка є декілька великих оранжерей ще вікторіанської епохи, в яких вирощують тропічні рослини - пальми. Також сподобалась бамбукова роща. Maki House - японський бамбуковий будинок. Саме такі будинки можна побачити у фільмах А. Курасави. Я чомусь думав, що бамбук - рослина нети...