Моє життя в Лондоні

Субота, за вікном ллє дощ, саме час згадати майже літню спекоту Італії. В Пізі я застряг на 4 години, хоча планував на 2. Далі особливих планів не було. До хорватського Задару було годин 5-6 ходу, а попереду була ще майже доба. Спочатку я думав рванути на північ - у Верону або на південь - у Флоренцію. Але оскільки затримався у Пізі, то вирішив відвідати Венецію, яка до того ж по дорозі. Венеція ( Venice ) Від парковки до центрального острова ходить морський трамвай - катер. По дорозі ми зупинялися на декількох менших островах, які нагадували звичайні райони з тією лише різницею, що пенсіонери не грають у "козла" (як у нас) або у болс (як у Франції), а просто рибалять, сидячи на зручних й м'яких стільцях. Венеція - унікальне місце. За архітектурою, розташуванням, історією. А ще вона унікальна за щільністю туристів на 1 квадратний метр. Ще здивувало те, що там не має вказівників та стендів із мапою. Моєю головною метою була площа Piazza San Marco . Буз карти на це пішло бл...

Дорога від Монако до італійської Генуї нагадувала нескінченну череду тунелів та акведуків. Обмеження швидкості - 110 км (70 миль), дві смуги, одна з яких забита фурами, а по інші літають місцеві "шумахери". При чому дорога то постійно піднімається вгору, то опускається до низу декілька кілометрів. Якщо додати, що все це відбувалося у ночі й у мене було кермо з "неправильного" боку, то та подорож була справжнім випробуванням :) Вздовж дороги, коли вона не проходила всередині гори, було видно містечка у підніжжя гір, коло моря. Саму Геную я теж бачив з висока, автострада буквально висить над містом. Ще декілька десятків кілометрів і дорога, перетнувши хребет, вийшла на рівнину. Як раз почало сходити сонце. Третій світанок я зустрів серед італійських гір :) Піза Як можна було бути в Тоскані і не побувати в Пізі? :) Не можна було. Піза, принаймні, старе місто - справді старе. Ніщо не видає того факту, що на дворі 21 сторіччя. Так само місто виглядало напевно й 100, й 20...