Моє життя в Лондоні

Після подорожі до Фонтенбло в мене залишався ще майже цілий день. Й хоч початкові плани були інші, цей день я провів у Парижі. Це таке магічне місто від якого, здається, неможливо втомитися. З початку ми поснідали із знайомою в затишному кафе. Це суто французька традиція, у Англії я такого не зустрічав. Потім знайома поїхала у аеропорт, а я пішов гуляти містом. Погода була не дуже, але набагато краще ніж у грудні 2007 р. :) 1. Будинок Dior 2. Прикольна пятірня 3. Майже по Жванецькому туристи на баржі :) 4. Усім відомо, що французи не дуже жалують англійців, американців та усіх інших, хто не розмовляє щирою французькою. Ось яскравий праклад мовного нігелізму "невеличкий великий човен" :) 5. Художник за роботою 6. Річка Сена й Нотер Дам 7. Стильне парижське велотаксі 8. Hôtel de Ville 9. Centre national d'art et de culture Georges-Pompidou. Нічого потворгішого у свому житті не бачив. Й усі ці труби в якихось 500 метрах від Cathédrale Notre-Dame de Pa...

Вже давно не влаштовував екстремального так званного драйвінгу вихідного дня. Цього разу вибір випав на Версаль ( Versailles ) - заміську резиденцію французьких королів. Сам Версаль був лише приводом, головною метою було побачити одну особу, яка за збігом обставин теж перебувала в Парижі. Квиток на Євротунель куплений за тиждень, бак вщент заповнений високоякісним 99-м V-Power від Shell, роздрукований маршрут та перевірений ТомТом. В 6:30 я стартував і був здивований кількістю машин на М25 в такий ранній час. Навіть на А1 у Франції в обід машин було набагато менше. Можливо тому, що А1 як й А16 - платні. З пунктуальністю, яка, як відомо - ввічливість королів, у мене цього разу не склалося. Запізнився на 10 хвилин на потяг, довелося чекати наступного через півгодини. Від французького Калей ( Calais ) до Парижу пішло десь 2 з половиною години. Потім ще півтори години пішло на пошук станції метро, парковку та пошук правильної станції. Мушу сказати, що рівень транспортних комунікацій на пі...

Давно мріяв побачити Сорбонну (La Sorbonne) . Як виявилося я проходив повз нього минулого разу. Один з найстаріших, відоміших та престижніших навчальних закладів знаходиться в Латинському кварталі Парижу (Quartier Latin) . Поруч з Сорбонною розташований найбільший (принаймні з тих, які я бачив, центральних парків) та найкрасивіший - Люксембурзькі сади (Jardin du Luxembourg) . Озеро, гарний маєток - колись небачена розкіш. Погода була майже літня, люду було повно. Не так як на Оксфорд Стріт у вихідні, але тіснувато. Інша справа - лондонський Хайд Парк (Hyde Park) ! З першого разу можна заблудитися :) На Saint-Germain-des-Prés часу вже не вистачило, тож я почапав на вокзал. По дорозі зайшов на Острови ( Île de la Cité та Île Saint-Louis )і клацнув Notre Dame de Paris . Бувай, друже! До наступного разу :)

Від Тріумфальної Арки я попрямував до Ейфелевої вежі. Мапа тут вже була не потрібна, так як Вежу видно здалеку :) Ейфелева вежа - це геніальна споруда. Важко знайти іншу купу металолому овіяну таким романтичним ореолом як цей гібрид анкера та телевізійної башти. Вона як магніт притягує до себе тисячі туристів з цсього світу. Я чув багато скептичних закидів на її адресу зі сторони британців. Як би там не було, але коли виходиш на Jardin du Trucadero - серце завмирає від краєвиду. Так, напевно був правий той, хто сказав: "Увидеть Париж и умереть!" Ніякими словами цього не передати, це як вірус, що проникає у кров і змушує серце битись частіше. Чи це й справді вони щось у повітря підмішують? :) Марсове поле нічим не здивувало. Поле - як поле. А ось автобус із французькими дівчатами. І навіть тут примудрились приліпити Вежу :) Від Вежі починається 7-мий район (7th), його так називають, тому що там саме такий поштовий індекс. Все просто :) Орієнтуватися дуже просто: піднімає голо...