Моє життя в Лондоні

У мешканців країн колишнього радянського союзу залишилася звичка, або скоріше рефлекс: у будь-якій незрозумілій та підозрілій ситуації купувати гречку та сірники. Ось у британців такий рефлекс теж є. Під час локдауну змітали туалетний папір, а тепере прийшла черга бензину. Вже декілька місяців для уряду Бориса Джонсона то тут то там лунали дзвіночки про брак робочих рук: то ресторани та кафе нили, що не можуть нормально відкрилися бо не вистачає офіціантів, то NHS заявило про дефіцит молодшого медперсоналу. А потім у магазинах почалися перебої то з однім то з іншим. Тепер навіть McDonalds перестав продавати мілкшейки через перебої з постачанням. Чому з бензином "вибухнуло" саме зараз - важко сказати. Можливо збіг різних обставин, а можливо прост й спарді десь стався збій у ланцюжку постачання. А паніка зробила з мухи слона. Так чи інакше - бензину на заправках немає. Сьогодні поверталися із Сент-Олбансу (анг. St. Albans ) "городами": через Ейл

Повчальна історія якраз для суботнього ранку. Почну з початку. Три роки тому ми купили новий телевізор... Ні, треба почати ще раніше. Шість років тому, за місяць до нарождення старшого сина, ми купили будинок у славномі місті Бейсінгсток (анг. Basingstoke) . Я давно хочу про нього написати окремо, все не можу ніяк зібратися. Так от, будинок ми купили off plan - тобто на ще на етапі планування. Саме будівництво почалося через декілька місяців, а в'їхали ми аж через 8 місяців після підписання угоди. Оскільки купували ми будинок в кредит, як робить переважна більшість британців, то банк в обов'язковому порядку вимагав страховку. Вона не дуже дорога, десь третина вартості нового iPhone -у на рік, але все залежіть від умов та, що теж важливо у деяких випадках, географічного положення. Як додаткову опцію така страховку може покривати майно й різні цінні речі, які можуть зберігатися вдома. Наприклад: телефони, комп'ютери, відео- фотокамери, прикраси тощо. А тр