Моє життя в Лондоні

Хочу поділитися одним нещодавнім спостереженям. Як відомо я вболіваю за ФК Челсі, але британське телебачення (за користування яким потрібно платити 145 фунтів на рік лише при наявності телевізора й незалежно від того дивишся ти його чи ні) не показує футбольні матчі за невеликим виключенням: деякі ігри збірної та 2 гри Ліги Чемпіонів на тиждень. Звичайно можна купити пакет кабельного телебачення від Sky (належить темним силам -Руперу Мердоку й Ко). Але вони хлопці хитрі й продають спортивні канали Sport+ за 21 фунт в місяць при умові що ви викладите ще як мінімум стільки ж за базовий пакет. Ось така нехитра бізнес модель. Таким чином, бажання переглянути усі ігри улюбленої команди (у сезоні їх біля 40, включаючи європейські турніри) встає в немаленьку суму - близько 400 фунтів за 10 місяців (стільки триває чемпіонат). Це не така вже й велика сума й можлива справедлива ціна за весь той мотлох, включений у базовий та спортивні пакети. Але я хочу подивитися лише 1% від усього що туди сх...

Я вже якось писав про специфіку благодійних акцій у Британії. Тут постійно проводяться якісь заходи й не тільки спортивні. Але безумовно головною благодійною подіє року є Лондонський марафон . Його проводять 20 років й іноді трапляються трагедії. Широко відомий у вузький колах Сева (Новгородцев) написав про це у своєму журналі . Він пише постійно й досить цікаво, рекомендую.

8:2 - такого приниження у лондонського Арсеналу не було вже давно! Я до Арсеналу ставлюся з більшою повагою ніж до манкуніаців, але треба віддати останнім належне.

Декілька днів назад подивися чудовий фільм про боксерів а учора ввечері Володя дав прочухатися вискочці із Бормунсді (південий Лондон), який рвав на собі сорочку й грозився відірвати голову Володі. Як це завжди буває, той хто більше усіх наривається на бійку потім швидше за усіх дає драпака. Кожного разу після перемоги Володі я згадаю вечір його бой з Россом Пьюреті у Києві, коли він програв більш досвідченому але мало кому відомому на той час американцю. Володі було трішки за 20 й голова ще крутилася від успіхів на любительському ринзі. Але та поразка все поставила на свої місця й зараз рівних Кличкам у суперважкій категорії не має. Це, як то кажуть, факт! Тепер про кіно. The Fighter Історія про двох братів: старшого, колись успішного боксера, та молодшого, у якого чемпіонський титул ще попереду. Нічого не нагадує? :) Я впевнений що колись про життя-буття братів Кличків теж знімуть класне кіно. Й хоча у їхньому житті не було наркотиків, тюрми та інших негараздів, їхня історія...

Вчора подивився гру Динамо - Манчестер Сіті. Що вам сказати? Був приємно здивований рівнем гри динамівців. Особливо якості захисту. Я завжди вболівав за біло-синіх й ходив майже на усі домашні матчі Ліги чемпіонів, коли жив у Києві. Звичайно МанСіті зараз більше нагадує "солянку" відомих зірок на святковому концерті до Дня міліції ніж злагоджену команду європейського рівня. Тим не менше вони займають 3-те міста в домашньому чемпіонаті, попереду лише земляки - Манчестер Юнайтед, та лондонський Арсенал. Проблема МанСіті, на мою думку, в тому що вони йдуть тим же шляхом, що й Челсі 8 років тому, але набагато швидше. Грошей у їх господарів незрівнянно більше ніж у Романа Аркад'євича. Там тільки лавка запасних коштує більше ніж усе Динамо разом взяте. Але гроші - це не найголовніше в такій справі. Головне вдало ними скористатися. З цим у Сіті проблеми, та й Манчіні - це далеко не "спешал уан" - Жозе Мауріньо. Якщо повернутися до самої гри, то я радий за Шевченк...

Сьогодні Челсі не грав. Завтра, точніше вже сьогодні. Ліверпуль далеко не в кращій формі, але це нічого не значить. Гра для них й для нас принципова. Останій матч "сині" продули 2:0, обидва голи тоді забив Фернандо Торрес. Затра він в-перше зіграє за Челсі й, за збігом долі, проти свого колишнього клубу. Але це буде завтра, я ж хотів написати про сьогоднішній день в британській Прем'єр лізі. Лондонський Арсенал спокійно вигравав 4:0 й нічого не передвіщало біди. Хто ж за 22 хвилини до закінчення матчу міг передбачити нічию при рахунку 4:0? Але Арсенал зробив неймовірне він не тільки втратив перевагу а запросто міг програти. Далі лідери, Ман Ю, грали з Вовками, які, доречі, на свому полі вже обіграли двох інших лідерів: Челсі й Манчестер Сіті. В попередньому двобою, на Олд Трафорд, Манчестер Юнайтед дивом вирвав перемогу на 3-й доданій хвилині. Цього разу Вовки свого шансу не впустили. 2:1 - цілком заслужена перемога. При цьому Вулверхемптон знаходиться на останьому мі...

Спочатку німецький каток проїхався по одним з фаворитів - аргентинцям, а тепер справжня драма з двома незабитими пенальтями! Хто б не виграв, Іспанія чи Парагвай, - другий півфінал обіцяє бути цікавим! Я тепер вболіваю за німців після того як вони холоднокровно "розкатали" Англію а тепер ще Аргентину!

Лишилося 17 хвилин. Гол Лампарда не зарахували, а ще у Френка було 2-3 чудові нагоди зрівняти рахунок. Але тут Німці забили знову, а потім ще. Капело - великий тренер, можилово навіть занадто великий для такого простого завдання - з поміж сотні гравців вибрати не кращих, а тих хто хоче грати й перемагати. Хто мені може пояснити чому Руні грав сьогодні, а не той же Д. Коул чи Райт-Філіпс? Що Вейн зробив такого, що він показав на полі? Нічого, нуль! От і добре, що вилетіли. Далі можна буде дивитися футбол спокійно. У Німців класна команда, а головне що вони грають як команда, а не купка суперзірок. Вони повинні бути у фіналі.

Дивилися з Юрчиком футбол. Після розгрому Сандерленду та приниження Астон Віли чекати нових сюрпризів було необачно. Все що нам потрібно було - це перемога. Але Челсі в цьому сезоні творить справжні чудеса й якщо вони відчули присмак близької перемоги, то їх вже не спинити. 8:0 - це результат гідний чемпіона Прим'єр Ліги! Через тиждень - фінал Кубка Англії, сподіваюсь на такий же видовищний футбол та потенційний дубль від лондонських "аристократів". На останок відео про одного з найкращих гравців Челсі, найкращого півзахисника ПЛ й можливо Європи - Френка Лампарда (Frank Lampard). Він не тільки віддав безліч голевих передач, а власноруч забив 21 гол у чемпіонаті й увійшов у 5-рку найкращих бомбардирів цього сезону.

Чим ближче до закінчення Чепіонату, тим цікавіше стає боротьба. Сьогодні Челсі просто розгромило команду Мартіна О'Оніла. Оце гра, оце футбол! Саме за це я й люблю "синіх". Франк Лампард забив 4(!) голи!!! Ця фотка була зроблена, коли він забив свій 100-й гол за Челсі. Сьогодні він забив й 150, й навіть 151! Найкращий напівзахисник у Прем'єр Лізі й один з найкращих у світі. Тепер чекаю на наступну суботу й зустріч з МЮ на Олд Трафорд, повинно бути цікаво.

Не кожна команда в британській пример лізі може похвалитися перемогами над командами "великої четвірки". Сьогодні безперечно день ліверпульського Everton. У них не має Руні чи Дрогби, але у них є Команда, з якою можна перемагати навіть Манчестер Юнайтед. До цього вони уже перегралі Челсі та земляків МЮ - Манчестер Сіті. Ну я ДД був неперевершений як завжди й хоча відсутність Френка давалась взнаки, Чех був на місці. Ми все ще попереду :)

Вчора була, як кажуть англійці, справжя футбольна субота. 9 голів в одному матчі! Так склалося, що я став вболівальником "аристократів". Частково цьому сприяло те, що клуб наліжеть росіянину, й частково те, що то й же росіянин настояв на придбанні Шеви. Я бачив Челсі Мауріньо, Гранта, Хідінга. Щоб там не казали, але збудував теперішнє Челсі саме Жозе. Грант старано продовжував його лінію й ледь не виграв Лігу Чемпіонів. Пенальті, не забите Террі в Лужніках позаминулого травня - це кульмінація вболівальницьких пережівання, яке залишиться в моїй пам'яті надовго. Саме за це й люблять футбол. Наприкінці минулого сезону Челсі наче переродилося. Хідінг-кудесник перетворив їхню гру на захопливе видовище. Моя особиста думка така, що Хідінг таки краще ніж Анчелотті. Але у Карла теж виходить непогано, навіть дуже непогано. В цьому сезоні у нас ще є шанс у Лізі Чемпіонів й, що можливо найголовніше, гарні шанси на чемпіонство національне. Принаймні вчорашня гра була цілком чемп...

Зібралися якось чотири козаки покататися на хвилях. Зайнятися серфінгом, так би мовити. Загрузилися у машину та й гайнули на край світу - у місто Ньюкі (Newquay) , що в Корнуелі (Cornwall). Ньюкі - це мекка для місцевих серфінгів, так як там пляжі з найкращими хвилями. У нас був курс на два дні по два тренування. Перший день ми поплавали непогано, хоч особисто у мене якихось особливих досягнень не було. На другий день, у неділю нам потрібно було повертатися додому, тому ми обмежилися лише ранковим запливом. Але навіть цього виявилося забагато для декого :) Погода другого дня була зовсім не курортна - хмарно а пізніше взагалі дощ пішов. Але хіба такі дрібниці можуть зупинити справжнього серфінгіста? :) Добре відкиснувши, ми загрузилися в машину й помчали додому. Але приємне враження від цього активного уікенду ще довго не залишала стомлене тіло. Також не звичні відчуття подарували відшліфовані долоні. Тепер з нетерпінням чекаю на відкриття лижного сезону.

Россия - Голландия. Этой игры ждали многие. Не только по тому, что российская сборная сейчас - очень серьёзный соперник, но еще и по тому, что 20 лет назад в финале Евро-1988, в котором тогда еще наша сборная проиграла голландцам, а гол, забитый Марко Ван Бастеном ( Marco Van Basten ) многие считаю лучшим голом этого турнира. Тогда голландская троица - Ван Бастен, Рууд Гуллит ( Ruud Gullit ) и Франк Райкард ( Fank Rijkaard ) - вытворяла на поле что хотела. За последние несколько месяцев было много хорошего футбола: финал ЛЧ Челси - Ливерпуль, победа Челси над МЮ на Стенфорд бридж, финал Кубка УЕФА между Зенитом и Рейнджерс, финал ЛЧ между Челси и МЮ и вчерашняя победа России. Это был потрясающий футбол! До сих пор в памяти всплывают лучшие моменты. После игры со Шведами практически все мои коллеги ставят на Россию, хотя до начала турнира в фаворитах ходили Италия и Испания. Это и понятно, во многом из-за России их любимые неудачники не попали на Евро :) В любом случае как мини...

З кожним разом виходить все краще, відчуваєш себе більш впевнено і найголовніше - отримуєш більше задоволення від катання. Звичайно є й стримаючий фактор - страх. Іноді дивися на трасу знизу до верху і мозок кричить: "Ні! Тільки не туди! Куди завгодно, тільки не туди!" Потім ще є трохи часу посумніватися, коли піднімаєшся підьомником. У перший день я встиг з'їхати лише декілька разів. До речі, з 3-тої по 4-ту години катання безкоштовне. Зате на другий день я був на трасі уже о 8:30. Йшов сніг, була справжня завірюха. Я поїхав на другу по висоті вершину, але сині траси (для початківців) і спуститись можна було лиже червоною (для досвідчених). З вершини саму трасу видно не було, хуртовина була така сильна, що видимість була 20-30 метрів. В кінці дня мене потягнуло на 15-ту трасу, на той час вже намело багато снігу, але завірюха не вщухала. На вершині нас було три чоловіки, на трасі те ж були тільки ми. Вітер був такий сильний, що можна було їхати схилом не повертаючи і не г...

Цієї зими я відкрив для себе новий вид відпочинку - гірські лижі :) Перший досвід вставання на лижі був у грудні, в Буковелі . Щоб закріпити пройдений матеріал, я "намилив лижі" у Австрію. Тим більше, що туди ж відправилась група товаришів, з якими я так добре покатався в українських Карпатах. Вся підготовка зайняла менше 3-х годин: квитки на літак, бронювання житла та авто. Потім 40 хвилин по М25 та М23 до аеропорту Гатвік, далі півтори години у небі над Європою, аеропорт Інсбрука . Потім перший (за 15 років) досвід керування автотранспортним засобом з лівостороннім кермом та короткостроковий шок від вузеньких австрійських доріг, гірського серпантину та дива французського автомобіле... навіть язик не повертається назвати його будуванням. Але це окрема історія. І ось нарешті Зольден . Перша перешкода - мова. Я вивчав німецьку у школі, але словарний запас так і залишився на рівні "Бітте шьон - данке шьон" :) З господарями приватного готелю ми спілкувались мовою жесті...

Як продовження розповіді про поїздку в Буковель ще декілька фотографій Карпат.