Моє життя в Лондоні

Бажань поїхати в містечко Уелс (Wells) виникло під час чергового перегляду англійської комедії Hot Fuzz. Фільм знімали прямісінько на центральній вулиці. До слова, в Англії збереглося безліч містечок та краєвидів, які можуть запросто слугувати натуральними декораціями як минулого, позаминулого сторіччя так й середніх віків. Погода була зимня: холодно й дощило :) Тому особливо приємно було зустріти російських туристів за 100 миль від Лондону. Через деякий час вийшло сонечко, але тепліше не стало. Історія містечка налічує більше 1000 років і стало відоме завдяки своїм мінеральним джерелам. Власне назва міста в перекдалі з англійської й означає джерела. Уелс знаходиться південніше іншого відомого британського курорту - Бат (Bath) .

Кращі рекламні роліки 2008 року . 1-3 дививтись обовязково! А четвертий не можна було не викласти прямо сюди :)

Я вже було написав викривальний пост про негідників-банкірів, але все ж таки відклав його на потім. Тому що сьогодні найважливіше та найочікуваніше свято західного світу - переддень Різдва. Друзям вже напевно набрид мій скептицизм, тут таки багато того, що мені не подобається. Але треба віддати належне британцям й не тільки - вони вміють створити атмосферу свята. Й не пройнятися цим настроєм практично не можливо! Тому усім хто святкує, не святкує, підтримує, приєднується або просто співчуває - Веселого Різдва!

Людина на може знати усього. Я не виключення, тому завжди прислухаюсь до чужих порад. Декілька разів зустрічав згадку про серіал Dr. House у Екслера , Тьоми та інш. Подивився декілька епізодів першого сезону. Затягує! Як відомо медики - люди в міру цинічні й, як правило, з гарним почуттям гумору. Саме це поєднання та постійна боротьба за здоровя/життя пацієнтів, що додає динамізму та напруження, зробили цей жанр серіалів популярним. В країнах колишнього СиРиСиРи ця популяризація почалася з чеського, якщо я не помиляюся, серіалу "Лікарня на околиці міста" . А потім був "постріл" "Швидкої допомоги" ( ER ) який перетворил Джорджа Клуні (George Clooney) на мега-, супер-, пупер- стар. Доктор Хаус - у виконанні Хью Лорі (Hugh Laurie) , "Bertie" Wooster з Jeeves and Wooster - виявився доволі дотепним, трохи ексцентричним. Сцена, де він пояснює своїй асистентці, чому він найняв її та ще двох - просто супер! І його незмінне "Everybody lies&quo

Виноманам або винофілам присвячується. Віднедавна з усіх алкогольних напоїв я віддаю перевагу вину. Червоному або білому - не важливо. Я тільки вчуся й у своєму виборі користуюся двома категоріями: "подобається", "не подобається". З часом накопичилась певна кількість знань, якими хочу поділитись. Можливо комусь буде корисно. Почну з книги: Oz Clarke's New Essential Wine Book: An Indispensable Guide to the Wines of the World Також сподобалась телесерія цього ж Оз Кларка (Oz Clark) та Top Gear-орвця Джеймса Мейя (Jmaes May) Oz And James's Big Wine Adventure . Цікаво також читати блог The Daily Wine Telegraph , а особливо 10 простых правил выбора вина в магазине , 10 расхожих мифов о вине (с последующим разоблачением) та 5 типичных ошибок, "убивающих" вино за столом . Ну й на останок мій улюблений винний магазин - Laithwaites . Як казав Михайло Жванецкий : "Ведь все равно же пьете, так почему не делать это с элементарным пониманием." :)

Щось є в цій нехитрій рутинній послідовності: вийти вранці, коли ще не зійшло сонце, й вдихнути свіжого морозно повітря; подивитися як мирно спить, вкрита інеєм, "замазура"; читати гарну книжку в швидкому потязі, який мчить тебе повз вкриті тим же інеєм футбольні та гольфові поля; купити гарячого капучіно у привітної пари на Queenstown Road і крокувати в офіс нехай не лощеними вулицями Сіті, але все ж таки лондонськими; зайти в напівпорожній офіс, увімкнути комп і принаймні не найти неприємних повідомлень в Inbox'і. Гарного дня! :)

Минулі вихідні виявилися насиченими подіями. У суботу ляв дощ, тому нічого кращого ніж подивитися мультик Wall-e (раджу поводитися хто ще не бачив) і податися до Лондону я не придумав. На Південному березі (Southbank centre) давали аж дві цікаві виставки: Andy Warhol: Other voices, other rooms та World Press Photo of the Year . В останній експозиції були фото з українського містечка Торес (не плутати з нападником Ліврепуля Фернандом), безлике обличчя ВВП та дві депресивні роботи з російського селища Подгорноє (здається так). Увечері був катрусін кінозал. Передивився Hot Fuzz . Отримав ще більше задоволення ніж від першого перегляду: там виявляється стільки відомих британських акторів, яких я тоді просто не знав! Містечко, в якому знімали фільм, чимось нагадало чи то St. Albans , чи то Canterbury . Руки самі потягнулися до ноута і вже через мить я знав, куди поїду в неділю! :)