Моє життя в Лондоні

Я вже якось писав про подкаст "Рунетологія" . Макс Спірідонов мені не дуже подобається, але час від часу у нього бувають цікаві гості. Ось наприклад одіозний інтернет-діяч - Іван Засурський або спів-засновник "Яндексу" - Ілья Сегалович . Останім часом багато читаю, основним чином з Інтернету але в режимі offline. Якщо ще хтось не знає, то є така зручна штуковина як Instapaper . Працює вона майже як закладки, з тією лише різницею що зберігається не тільки лінк а й весь контент без реклами й інших зайвих речей. Потім збережене можна читати офлайн через спеціальні програми, які є для майже усіх мобільних платформ. Дуже зручно. Алексей Вєнєдіктов - головний редактор "Ехо Москви" - запустив новий інтернет-проект, присвячений історії та просто цікавим речам. Щось схоже на вузько-тематичну Вікіпедію. Називається проект Diletant.ru . Пішов туди просто з цікавості й ледь виліз через півгодини :) WhoYOUgle.ru - дітище ще одного інтернет-діяча - Антона Носіка.

З цікавістью слідкую за подіями у Россії. Примчини цілком прагматичні: чим менше сучасна РФ буде схожа на імперію тим краще буде усім її сусідам, в тому числі й Україні. На мій, суто дилетантський, погляд все що відбувається в Україні на 60-80% залежить від "великого брата". Київ завжди був поганенькою копією Білокаменної: у політиці, економіці, (поп-) культурі та навіть спорті. Але є одна суттєва відмінність: хлопці з банкової позьавленні постімперських рефлексії й тому хитріші та лякливіші. Й той факт що "Великий Пу" труханув після 50-ти а потім 100 тисячних мітингів не може не бути тривожним знаком для "проффесора" та його "шистірок". Крім того в київській темниці сидить справжній суперник діючій владі (залишимо в стороні суб'єктивні субдження щодо її моральних якостей). При всіх повазі до Гарі Каспарова, Бориса Немцова чи Олексія Навального, ніхто з ним не може стати наступним президентом чи навіть лідером сучасної росії. Їм може стати л

Зараз у Британії відбуваються дивні й важливі події. Так "вето" Девіда Камерна на нову угоду по ЄС ставить Британію у досить незручне положення: 26 (усі інші члені ЄС) +1 (Британія). Але з багатьох точок зору це більше скидається на "-1". Хто правий й хто ні - покаже час, але цікавим була мотивація прем'єра. Одною з головних причин був захист незалежності фінансової системи, а якщо називати все своїми словами - лондонське Сіті. Дуже цікаво й показово, як на мене, йому ж звісно байдуже що іспанські овочі та іншій імпорт (Британія нічого власноруч не виробляє окрім горезвісних фінансових послуг) можуть запросто вирости у ціні вже найближчим часом. Як там кажуть "проблеми індійців шерифа на хвилюють"?

Ще одна історія як колись гордість та флагман британської фінансової системи - Royal Bank of Sctoland (RBS) - перетворився на ганебний тягар. Цікаво було подивитися як керівники банку відкрито брешуть своїм же акціонерам. RBS, до речі, на якийсь час став найбільшим банком у світі. А саме головне що мільярди державних грошей перетекли нікому не відомим акціонарем голандського банку ABN AMRO, за який RBS заплатив £49 мільярдів за 6 місяців до фактичного банкрутсва.

Незодавно подивився кінотрилогію зняту за книгами шведського письенника Стіга Ларссона (Stieg Larsson) . Його кримінальна серія стала бестлером у багатьох країнах. Взагалі Стіга вважають одним з найкращих кримінальних авторів сучасності. Усі три картини були зняті у 2009 р. шведськими кінемотографістами. У центрі подій - дівчина-хакер (фахівець з комп'ютерної безпеки :) з дуже непростою долею. Своє дитинство вона провела у психіатричній клініці після невдалої спроби помститися батькові - колишньому кагебісту, який зрадив усі кого тільки міг. Іншим головним персонажем виступає провідний журналіст незалежного та популярного шведського журналу. Фільми мені сподобалися в першу чергу цікавими сюжетними поворотами та гарною грою акторів, особливо Наомі Рапасе (Noomi Rapace). Вона класно зіграла дуже сладну роль й тому скоро ми її побачими у продовженні Гая Річевського (Guy Ritchie) переосмислення історії про Шерлока Холмса та Доктора Уотсона . Ще одним підтвержденням успіху є намір зн

Цікава серія від економічного оглядача BBC - Ніка Робінсона (Nick Robinson). Не те щоб я дізнався щось зовсім нове, але про деякі речі я не мав уяви: наприклад, що студети з ЄС можуть навчатися в шотланських університетах безкоштовно. Так само як й самі шотландці, а англійцям треба платити. Раджу подивитися, навіть якщо ви далекі від британських реалій.