Взагалі то ми планували це турне на літо, але Євро-2012, Олімпійські Ігри, канікули та сезон відпусток внесли свої корективи.
British Airways тепер літає до Києва двічі на день й чього разу це був не маленький Airbus-319 а його старший брат Airbus-321. До цього я на таких великих літаках не літав ніколи.
На такому ж самому літаку, але компанії Аэрофлот, ми летіли з Борисполя у Шереметьево.
Я завжди з радістью повертаюся у Київ, у будь-яку пору року та у будь-яку погоду. Й хоча ми попали з лондонської весни в українську зиму (навіть застали сніг :), погода змилувалася над нами й два останні дні було (відносно) тепло й сонячно. За цей час ми обійшли майже усі мої улюблені місця. Й навіть знайшли затишний французький ресторан у двох кроках від Майдану.
Навіть не хотілося залишати сонячний весняний Київ, але попереду була Москва. У білокаменній історія з погодою повторилася майже повністью: перші два дні лив дощ та було холодно. А під кінець розпогодилося так що сніг майже весь розтанув. Це у середині квітня, коли половина весни уже позаду...
За 5 годин до відльоту я раптово вияснив що летіти нам не з Шереметьево а з Домодедово. Хто хоч приблизно той зрозуміє. На наше щастя, у неділю пробок не було й доїхали ми навіть із запасом.
А летіли на, до недавньго часу, найбільшому літакові - Boing 747. Мені сподобалося! Відчувається простір та розмах!
Ось поки що все, деталі - пізніше.
British Airways тепер літає до Києва двічі на день й чього разу це був не маленький Airbus-319 а його старший брат Airbus-321. До цього я на таких великих літаках не літав ніколи.
На такому ж самому літаку, але компанії Аэрофлот, ми летіли з Борисполя у Шереметьево.
Я завжди з радістью повертаюся у Київ, у будь-яку пору року та у будь-яку погоду. Й хоча ми попали з лондонської весни в українську зиму (навіть застали сніг :), погода змилувалася над нами й два останні дні було (відносно) тепло й сонячно. За цей час ми обійшли майже усі мої улюблені місця. Й навіть знайшли затишний французький ресторан у двох кроках від Майдану.
Навіть не хотілося залишати сонячний весняний Київ, але попереду була Москва. У білокаменній історія з погодою повторилася майже повністью: перші два дні лив дощ та було холодно. А під кінець розпогодилося так що сніг майже весь розтанув. Це у середині квітня, коли половина весни уже позаду...
За 5 годин до відльоту я раптово вияснив що летіти нам не з Шереметьево а з Домодедово. Хто хоч приблизно той зрозуміє. На наше щастя, у неділю пробок не було й доїхали ми навіть із запасом.
А летіли на, до недавньго часу, найбільшому літакові - Boing 747. Мені сподобалося! Відчувається простір та розмах!
Ось поки що все, деталі - пізніше.
Comments