Хорватія, частина II

Яхтинг
Значна частина Хорватія виходить до Адріатичного моря. До того ж біля узбережжя знаходиться архіпелаг із островів різної величини. Вздовж берега знаходиться багато міст й містечок, майже в кожному з них є маріна - стоянка яхт.



Наша маріна - Далмація - найбільша у Хорватії, розташована недалеко від Задару, у містечку з майже японською назвою Сукошан (Sukosan). Там стоять більше 1200 яхт та катерів. Всі вони здаються в оренду через чартерні компанії, які розташовані прямісінько коло пірсів.



Наша поїздка була організована київською компанію Blue Bay Yachting. Наша команда складалася із 6 чоловік:

Влад


Сергій


Валентин


та Олега, Віталіка, мене та нашого шкіпера - Богдана.



Власне це була не розважальна прогулянка, а курс з підготовки до здачі екзамену на посвідчення водія яхти. Так, після 5-ти денного курсу можна здати екзамен й отримати "корочку". Після цього ви можете самостійно орендувати яхту. І не тільки у Хорватії! :)



Курс складався як з теоретичних занять: вивчення основ навігації, карти, сигналізація; так і практичних занять: основи управління яхтою, вітрила, швартовка та багато ін. Наш шкіпер Богдан, поляк за національністю, який мешкає у Києві, займається цим уже 15 років. Він об'їздив півсвіту й крім чудового наставника виявився ще й цікавим співрозмовником.



Так от Віталік зустрів мене на біля пірсу о дев'ятій годині ранку. Наша яхта мала бути готова не раніше 2-ї години дня. Часу було вдосталь, щоб з'їздити у Задар й заодно запастися харчами.




План на подорож був дойти до Дубровника. Забігаючи наперід, скажу що до кінцевої мети ми так і не дійшли, хоча й могли.




Далі буде :)

Франція, частина I
Франція, частина II
Франція, частина III
Італія, частина I
Італія, частина II
Хорватія, частина I

BMW Ad

У drugoi побачив класне відео. З дівчиною вони перемудрили, чи недомудрили. Хоча ідея непогана. Вже на 5 тисячах обертів на нічному моторвєї адреналін зашкалює. І це в мене ще не М-ка і навіть не 330-та.

Хорватія, частина I

Коли я залишив Венецію, вже смеркалося. До кордону із Словенією було близько 100 км, а я поняття не мав потрібна мені віза чи ні. Якщо Словенія в Євросоюзі, то ні, а якщо ні, то я пропав. На щастя, Словенія є членом Євросоюзу і кордон з Італію представляв собою велику стоянку для дальнобійників та "законсервований" (іншими словами кинутий напризволяще) пропускний пункт посеред автостради.

Після переповненого італійського моторвєю, словенський був схожий на провінційну дорогу. Порожня, без будь-яких ознак життя і з не самим гарним покриттям. Мені стало моторошно, але десь через годину я виїхав на кордон з Хорватією. Прикордонники з такими рідними слов'янськими рисами й такою схожою мовою, тим не менше не хотіли мене пускати до країні, так я у мене не було оригінальних паперів на машину. Але мені повірили на слово й ось я на залитому світлом моторвеї з новісіньким покриттям. Якось а ж не віриться що Словенія в Євросоюзі, а Хорватія - ще ні. За моїм відчуттям все повинно було б бути навпаки.

Хорватія (Croatia)
Якщо глянути на карту, то західна частина країни - це смуга вздовж узбережжя Адріатичного моря, завширшки 100 км. Щоб потрапити на узбережжя потрібно перетнути Динарські Альпи. Моторвєй спускається в долину пологим серпантином й там відкривається такий краєвид! Це світанок у горах був чи не найкращим за всю подорож.




Взагалі Хорватія - стала справжнім відкриттям для мене: гарні дороги, привітні люди, середньовічна архітектура й надзвичайна за красою природа. Не має нічого кращого за поєднання гір та моря. Й що не дивно хорвати живуть непогано, не так добре як італійці чи німці, але цілком пристойно як для європейської країни. Про те як їм це вдається - далі.

Франція, частина I
Франція, частина II
Франція, частина III
Італія, частина I
Італія, частина II

Знову про Хауза

П'ятий сезон Доктора Хауза поки не розчарував. Перших два-три епізоди були ні риба - ні м'ясо, а потім як пішло-поїхало! 13-та, Уілсон, Фурман (тобто Форман) - всі просто супер! А Каді й собстно Хауз там таке витворяють :)

Незвичний погляд на їх відношення (оригінальна версія)

А ось ще одна чудова пісня з 5-го сезону

У кожного своя дорога

Сьогодні видався дуже напружений день: відвіз машину на сервіс, потім бігом на конференцію - Stackoverflow Devdays. Я не буду довго описувати як там все відбувалося. Лише декілька слів. Як й будь-яка професійна конференція - це було зібрання колег, однодумців я б навіть сказав - фанатів своєї справи. Я був впевнений, що у Лондоні десятки, якщо не сотні, тисяч програмістів, але такої кількості в одному місці ще не зустрічав.

Тепер від кількості до якості. Я недаремно назвав учасників фанатами, тому що ця конференція - це не маркетингова акція Microsoft, Oracle чи IBM, на якій можна прохалявити робочий день та ще й із безкоштовним буфетом. Ні, це трохи інша конференція. Інша за духом.

А тепер декілька слів про організаторів. В далекому й чудовому місті Нью-Йорк є компанія Fog Creek Software. Створив її дехто Джоел Сполскі (Joel Spolsky). Він досить відомий в першу чергу завдяки своєму персональному сайту, де розповідає про різні цікаві речі.

А нещодавно він з товаришем запустили новий проект StackOverflow, який за короткий час став надзвичайно популярною "базою знань" всього що стосується програмування. А потім вони вирішили провести конференції в різних куточках світу.

Я весь час запізнювався після перерв, тому був з самого заду й Джеол (живий!) проходив повз мене разів 10! Нещодовно мій давній товариш - Дімич - написав, що бачив живу дівчину бонда. Так її такою створила природа, а Джоел зробив себе сам.

Є ще один товариш. Він із іншого славного міста - Москви. Його компанія скромно називається його студією. До речі, той же Дімич знає його особисто, так як працював у київському офісі студії. Його звати просто - Артемій. Він теж створив себе сам: свій бізнес, свій "імідж", свою "відомість".

Мені сподобалося його відповідь на питання про бізнес.

Так, й Тьома, й Джоел могли б напевно розслабитися й насолоджуватися життям (машини, яхти, і т.д.) замість того щоб з маніакальною наполегливістю намагатися щось змінити навколо себе. Створити колектив однодумців, де було працювати водночас й комфортно, й цікаво, й просто "в кайф" - це вже щось. Але вони роблять набагато більше, кожен по-своєму.

Ось, власне, все, що я хотів сказати.

Хаузятина

Доктор Уілсон повернувся! Ура!

Наша служба и опасна, и трудна

Люблю кататися тихими осінніми вечорами: в машині тепло й грає музика або про щось балакають на Эхо Москвы. І майже кожного разу на під'їздах до дому зустрічаю одну-дві патрульні машини. Вони не сплять, вони працюють. Від цього, можливо, вулиці не стають менш безпечними, але все-рівно якось спокійніше. Як то кажуть, "город может спать спокойно".