Привіт усім!
Сьогодні був мітинг (чи то нарада :) і виявилось, що роботи для мене особливо не має. Мій менеджер навіть вибачився переді мною :) Тому я вирішив трошки перепочити та написати вам про своє життя-буття.
Отож почнемо.
Минулий тиждень я так би мовити чергував. Я повинен був приходити в офіс о 8-ій, зате міг бути вільний вже о 16:30. То ж весь тиждень я ніяк не міг виспатись. І сподівався, що вдасться це зробити хоча б на вихідні. Але не так сталось, як гадалось. Вихідні виявились напруженим як ніколи.
21 січня в суботу наша "комуна" святкувала відразу три дні народження - Лени, Леші та Рустама. Розпочали ми у пабі-ресторані, а потім Лена та Стас запросили усіх до себе на "чай".
22 січня я зустрічав в аеропорту Гатвік (знаходиться миль 40 на південь від Лондону, за межами міста) колишнього колегу - Антона. Він приїздив у відрядження в одну велику корпорацію, офіс якої знаходиться під Лондоном, в Редінгу. Я вже колись писав про подорож у це невелике містечко.
Він попросив показати йому місто, то ж почали ми з вокзалів, відомих далеко за межами Британії - Вікторії та Паддінгтону. На перший прибув наш експрес з Гатвіка, а з останнього Антон мав вирушити у вечері на Редінг. Залишивши речі у камері схову ми вирушили в центр, пройшлися по Хайд парку, побували біля Букінгемського палацу, поспілкувались з туристами, потім трохи перепочили в Сант Джеймс Парку. Потім були Будинок парламенту, Біг-Бенд, місто Варлоо, Трафальгавська проща, собор Святого Павла. Я колись про нього вже писав і навіть викладав фотографії. Але я не був у середині, тому що думав, що він зачинений на реставрацію. Виявилось, що зі східного боку є великий вхід і більше того собор діючий. Тобто не дивлячись на туристів там проводяться служби.
Потім ми ще глянули на Лондонський "крейсер автора" та на Товер брідж. Вибачте, я вже не знаю як писати власні назви - англійською, ураїнською в транскрипції чи в перекладі :)
То ж пройшлися ми непогано, це зайняло десь біля 3-4 годин. І потім вирішили зайти кудись перекусити. Мушу вам сказати, що якщо ви не знаєте де це можна зробити, то знайти пристойне місце дуже непросто. Перша наша спробу виявилась невдалою. Меню там було так собі і Гінес тільки у скляних пляшках по 0.5 пінти. До речі нам ще повезло. Коли друзі в цьому ж районі зайшли в піцерію і їм потім було недобре.
Потім Антон поїхав до Редінга, я - додому з ще не втраченною надією виспатись :)
Як наслідок, у понеділок я проспав :))
Тиждень як завжди пролетів дуже швидко. Єдине, що я встиг зробити - це відвезти документи на квартиру в агентство.
У п'ятницю після роботи ми знову зустрілися з Антонов, який мав летіти додому в суботу зранку. Ми чудово перекусили в китайському ресторанчику, де все було напрочуд смачно та досить дешево. Коли ми вийшли на вулицю, то почав йти сніг :) Ми проїхались на червоному Лондонському автобусі, ще раз пересвідчились, що майбутнє "загтиваючого" капіталізму таке саме "загниваюче". Це я про британську молодь. Пятеро підлітків ледь не "рознесли" красень автобус. Таких звичайно вистачає усюди, але тут це цілком типово явище. Якщо підлітків більше трьох, то вони вже "банда". Але біс з ними..
На слідуючий день, у соботу, теж виявився вкрай напруженим. Я мав заплати за квартиру за 2 місяці. Це сума не маленька і заплатити я мусив живими грішми, так як банківського рахунку в мене ще не має. Але вже після обіду все було завершено. Я мав на руках підписаний контракт на рік та ключі від квартири. То ж можна було спокійно відіспатися :))
Ледь не забув. На мій погляд цікаве спостереження. Якщо ви щось купуєте, або шукаєте, то ви обов'язково будете спілкуватись з індусом, пакистанцем, або афробританцем. Але плати готівку ви майже завжди буде тільки білому англійцю :)
І ще одне. Менеджер, який показував мені кімнату та оформляв усі документи, виявляється трохи знає про Україну. Звати його Оскар, він чи то іспанець, чи то пакістанець - важко розібратись. Після того як я відповів на його питання, що я з України, він видав цілком передбачувану фразу "А, Чернобиль?". Але наступна його фразу мене вразула, вона звучала приблизно так "Є у вас там Улія Тімошенка...?!" :))
Ось так :)
Сьогодні був мітинг (чи то нарада :) і виявилось, що роботи для мене особливо не має. Мій менеджер навіть вибачився переді мною :) Тому я вирішив трошки перепочити та написати вам про своє життя-буття.
Отож почнемо.
Минулий тиждень я так би мовити чергував. Я повинен був приходити в офіс о 8-ій, зате міг бути вільний вже о 16:30. То ж весь тиждень я ніяк не міг виспатись. І сподівався, що вдасться це зробити хоча б на вихідні. Але не так сталось, як гадалось. Вихідні виявились напруженим як ніколи.
21 січня в суботу наша "комуна" святкувала відразу три дні народження - Лени, Леші та Рустама. Розпочали ми у пабі-ресторані, а потім Лена та Стас запросили усіх до себе на "чай".
22 січня я зустрічав в аеропорту Гатвік (знаходиться миль 40 на південь від Лондону, за межами міста) колишнього колегу - Антона. Він приїздив у відрядження в одну велику корпорацію, офіс якої знаходиться під Лондоном, в Редінгу. Я вже колись писав про подорож у це невелике містечко.
Він попросив показати йому місто, то ж почали ми з вокзалів, відомих далеко за межами Британії - Вікторії та Паддінгтону. На перший прибув наш експрес з Гатвіка, а з останнього Антон мав вирушити у вечері на Редінг. Залишивши речі у камері схову ми вирушили в центр, пройшлися по Хайд парку, побували біля Букінгемського палацу, поспілкувались з туристами, потім трохи перепочили в Сант Джеймс Парку. Потім були Будинок парламенту, Біг-Бенд, місто Варлоо, Трафальгавська проща, собор Святого Павла. Я колись про нього вже писав і навіть викладав фотографії. Але я не був у середині, тому що думав, що він зачинений на реставрацію. Виявилось, що зі східного боку є великий вхід і більше того собор діючий. Тобто не дивлячись на туристів там проводяться служби.
Потім ми ще глянули на Лондонський "крейсер автора" та на Товер брідж. Вибачте, я вже не знаю як писати власні назви - англійською, ураїнською в транскрипції чи в перекладі :)
То ж пройшлися ми непогано, це зайняло десь біля 3-4 годин. І потім вирішили зайти кудись перекусити. Мушу вам сказати, що якщо ви не знаєте де це можна зробити, то знайти пристойне місце дуже непросто. Перша наша спробу виявилась невдалою. Меню там було так собі і Гінес тільки у скляних пляшках по 0.5 пінти. До речі нам ще повезло. Коли друзі в цьому ж районі зайшли в піцерію і їм потім було недобре.
Потім Антон поїхав до Редінга, я - додому з ще не втраченною надією виспатись :)
Як наслідок, у понеділок я проспав :))
Тиждень як завжди пролетів дуже швидко. Єдине, що я встиг зробити - це відвезти документи на квартиру в агентство.
У п'ятницю після роботи ми знову зустрілися з Антонов, який мав летіти додому в суботу зранку. Ми чудово перекусили в китайському ресторанчику, де все було напрочуд смачно та досить дешево. Коли ми вийшли на вулицю, то почав йти сніг :) Ми проїхались на червоному Лондонському автобусі, ще раз пересвідчились, що майбутнє "загтиваючого" капіталізму таке саме "загниваюче". Це я про британську молодь. Пятеро підлітків ледь не "рознесли" красень автобус. Таких звичайно вистачає усюди, але тут це цілком типово явище. Якщо підлітків більше трьох, то вони вже "банда". Але біс з ними..
На слідуючий день, у соботу, теж виявився вкрай напруженим. Я мав заплати за квартиру за 2 місяці. Це сума не маленька і заплатити я мусив живими грішми, так як банківського рахунку в мене ще не має. Але вже після обіду все було завершено. Я мав на руках підписаний контракт на рік та ключі від квартири. То ж можна було спокійно відіспатися :))
Ледь не забув. На мій погляд цікаве спостереження. Якщо ви щось купуєте, або шукаєте, то ви обов'язково будете спілкуватись з індусом, пакистанцем, або афробританцем. Але плати готівку ви майже завжди буде тільки білому англійцю :)
І ще одне. Менеджер, який показував мені кімнату та оформляв усі документи, виявляється трохи знає про Україну. Звати його Оскар, він чи то іспанець, чи то пакістанець - важко розібратись. Після того як я відповів на його питання, що я з України, він видав цілком передбачувану фразу "А, Чернобиль?". Але наступна його фразу мене вразула, вона звучала приблизно так "Є у вас там Улія Тімошенка...?!" :))
Ось так :)
Comments