Єлисейські Поля. Це широка вулиця, що веде від Лувра на захід до La Defence - один з найбільших ділових Європи.
Тут також розташована безліч гарних будинків та палаців, схожих на галереї або музеї.
Біля самої Тріумфальної Арки (Arc de Triomphe) я побачив чоловіка, який теж хотів зробити фото на пам'ять і тому припаркувався посеред вулиці :)
Ось нарешті й Арка. Вона є свідком перемог та поразок Наполена, ганьби фашиської окупації та радість звільнення від неї.
В 10 хвилинах від Арки знаходиться інша - найвідоміша споруда Парижу - Ейфелева вежа (Eiffel Tower). Як я вже казав погода була хмурою, тому я ледь розгледів її верхівку. До речі, Київська телевежа, яка схожа за конструкцією, є вищою за Ейфелеву вежу аж на 60 метрів! :)
Якщо ви мрієте про Париж, то вам краще не читати наступний абзац. Місто справило на мене двояке враження. Це П-А-Р-И-Ж!, але якщо глянути на нього тверезим поглядом, то картина буде не такою привабливою. Місто брудне, переповнене туристами, до яких, таке склалось враження, нікому не має ніякого діла. Якщо порівнювати з Лондоном, то Британська столиця, принаймні у центрі, прибрана й охайна. А, вибачте, платні контейнери-туалети у громадських місцях у самому центрі міста - це вже просто неповага. Якщо підсумувати весь негатив, то у цьому славному місті все ще відчувається колишня розкіш та велич імперії, але не більше. Таке враження, що все націленетільки на одне - заробити грошей на туристах. Тому можливо й виникло у мене таке болісне відчуття, що сучасний Париж схожий на прохідний двір...
Ставлення французів до англомовних народів та націй, зокрема британців, напрочуд надмірне. Ось типовий приклад: співвідношення пісень англійською та французською на місцевих FM-станція приблизно 50 на 50. І я вже не раз чув як DJ спотворюють імена англомовних виконавців. Наприклад, Ельтьон Джьонь. Як не дивно, але відношення британців до французів таке ж саме.
Не дивлячись на усе це, Париж мені сподобався. Є в ньому щось неповторне, щось невловиме. Я майже закохався в нього :) І тепер з нетерпінням чекатиму на наступну зустріч.
Тут також розташована безліч гарних будинків та палаців, схожих на галереї або музеї.
Біля самої Тріумфальної Арки (Arc de Triomphe) я побачив чоловіка, який теж хотів зробити фото на пам'ять і тому припаркувався посеред вулиці :)
Ось нарешті й Арка. Вона є свідком перемог та поразок Наполена, ганьби фашиської окупації та радість звільнення від неї.
В 10 хвилинах від Арки знаходиться інша - найвідоміша споруда Парижу - Ейфелева вежа (Eiffel Tower). Як я вже казав погода була хмурою, тому я ледь розгледів її верхівку. До речі, Київська телевежа, яка схожа за конструкцією, є вищою за Ейфелеву вежу аж на 60 метрів! :)
Якщо ви мрієте про Париж, то вам краще не читати наступний абзац. Місто справило на мене двояке враження. Це П-А-Р-И-Ж!, але якщо глянути на нього тверезим поглядом, то картина буде не такою привабливою. Місто брудне, переповнене туристами, до яких, таке склалось враження, нікому не має ніякого діла. Якщо порівнювати з Лондоном, то Британська столиця, принаймні у центрі, прибрана й охайна. А, вибачте, платні контейнери-туалети у громадських місцях у самому центрі міста - це вже просто неповага. Якщо підсумувати весь негатив, то у цьому славному місті все ще відчувається колишня розкіш та велич імперії, але не більше. Таке враження, що все націленетільки на одне - заробити грошей на туристах. Тому можливо й виникло у мене таке болісне відчуття, що сучасний Париж схожий на прохідний двір...
Ставлення французів до англомовних народів та націй, зокрема британців, напрочуд надмірне. Ось типовий приклад: співвідношення пісень англійською та французською на місцевих FM-станція приблизно 50 на 50. І я вже не раз чув як DJ спотворюють імена англомовних виконавців. Наприклад, Ельтьон Джьонь. Як не дивно, але відношення британців до французів таке ж саме.
Не дивлячись на усе це, Париж мені сподобався. Є в ньому щось неповторне, щось невловиме. Я майже закохався в нього :) І тепер з нетерпінням чекатиму на наступну зустріч.
Comments