Skip to main content

Версаль, Париж

Вже давно не влаштовував екстремального так званного драйвінгу вихідного дня. Цього разу вибір випав на Версаль (Versailles) - заміську резиденцію французьких королів. Сам Версаль був лише приводом, головною метою було побачити одну особу, яка за збігом обставин теж перебувала в Парижі.



Квиток на Євротунель куплений за тиждень, бак вщент заповнений високоякісним 99-м V-Power від Shell, роздрукований маршрут та перевірений ТомТом. В 6:30 я стартував і був здивований кількістю машин на М25 в такий ранній час. Навіть на А1 у Франції в обід машин було набагато менше. Можливо тому, що А1 як й А16 - платні.



З пунктуальністю, яка, як відомо - ввічливість королів, у мене цього разу не склалося. Запізнився на 10 хвилин на потяг, довелося чекати наступного через півгодини.



Від французького Калей (Calais) до Парижу пішло десь 2 з половиною години. Потім ще півтори години пішло на пошук станції метро, парковку та пошук правильної станції. Мушу сказати, що рівень транспортних комунікацій на під'їздах до Парижу вражає. Це притому, що машин там реально менше. я всю дорогу їхав по порожньому моторвєї. Таке можливо в Англії теж, але десь після опівночі.



Версаль. Чудове місце, тихе на неквапливе, на відміну від Парижу. Палац вражає навіть зовні (в середині побувати не вдалося).



Парк, який складається з великої кількості садів, фонтанів та алей - чудовий. Особливо коли дивишся на нього здалеку. Якщо підійти ближче, то магнетизм зникає.



Мені подобається Франція, Париж, вино. Але коли діло доходить до історичних місць, причетних до колишньої королівської розкоші, то виникає якесь дивне відчуття. Все це виглядає ненатуральним.



Можливо це ставлення сучасних французів, у яких не збереглося трепетного ставлення до інституту королівської влади. Можливо тут є інша причина - там дуже-дуже багато туристів. І дуже багато афро-африканців, навіть порівнюючи з Лондоном.




Назад я повертався через самісінький центр: Ейфелева вежа, Flamme de la Liberte (місце де загинула Леді Ді), Єлисейські поля, Тріумфальна арка й потім через Монмарта на північ. Ось увесь маршрут, кому цікаво.


Наступним буде південь: Ліон, Ніцца, Кани. Вже не терпиться :)

Comments

Anonymous said…
Белозавидую и тоже хочу кататься на выходных в Париж, а не в Одессу.

Shell V-Power – а вот такое у нас есть и оно лучшее в городе.
Yevhen said…
Shell вибирав довго, перепробува багато різного. Він дорожчий десь на 7-10%, але проїзджаю на миль 50-80 більше. Тобто майже ніякої різниці :)
Rustam Sydykov said…
Привет, Женя!

А на последней фотографии - так что, фонтан утопает в мусоре!?

Руст.
Yevhen said…
Та ні, Руст. То мужик (золотий) видирається із-чогось :)

Popular posts from this blog

Вихідний у Кардіффі - столиці Уельсу

Наприкінці квітня їздили в Уельс. Погуляли з дітьми у великому парку (Bute Park) у самісінькому центрі Кардіффа, під стінами кардіффського замку. Погода була напрочуд гарна - сонячна й тепла. Як завжди, отримали багато позитивних емоція та вражень. Якось так виглядала столиця Уельса в кінці квітня Ось таймлапс нашої подорожі до кордону з Уельсом Ну й щоб два рази не вставати, перетин мостів, старого (Severn Bridge) й нового (Second Severn Crossing), через річку Северн (River Severn), яка розділяє південний Уельс та західну Англію P.S. Підтримайте YouTube-ра початківця, ставте "лайк" та підписуйтесь на мій канал

Пісня дня

Після важкого тижня хочеться відключитися від усього й просто відпочити, але з двома дітьми спокій нам тільки сниться :) Лише гарна пісня нам допоможе. P.S. Підтримайте YouTube-ра початківця, підписуйтесь на мій канал

Пісня на ніч

Оригінальну пісню я чув один раз за все життя багато років тому. Цей кавер набаго краще оригінала.