В мене є давня (десь уже більше року :) мрія - об'їхати південь Англії по узбережжю. Я вже хоча втілювати її у життя і деяка частина південно-західного узбережжя вже досліджена: Brighton, Portsmouth, Southampton, Bournemouth, Isle of Wight, Weymouth & Portland, Poole ect. Я вже навіть склав карту місць, де я вже побував. Звичайно є карта, міст, подорож до яких ще попереду.
Так от, повертаємось до подорожі узбережжям. Якимось сонячним недільним ранком я сів у своє авто і помчав на схід. Не дивлячись на власний досвід і багаторазові попередженням усіх, поїхав через Лондон. Думав: субота, 9 годин ранку, всі ще сплять. Ага, саме так! В результаті 20 миль були проїхані за 1 годину.
Першою зупинкою стало містечко - Westgate-on-Sea. Нічого особливого. Невеличке охайне містечко, з піщаним пляжем метрів 100 завдовжки у центрі.
Наступним було місто Broadstairs. Там саме відбувалось якесь локальне святкування за участю пожежних катерів, літака та рятувальника (маю на увазі корабель), який прийшов на свято із самої Франції. Ледь не забув, ця частина знаходиться найближче до материка, тому я мав змогу 5 годин насолоджуватись, слухаючи француські FM-станції. Стільки чудових французських виконавців я не чув мабуть і за цілий рік.
Далі - Ramsgate. Чудове місце! Справжній піщаний пляж, затишні вулиці з великими клумбами, специфічна південна архітектура - така собі англійська Каліфорнія. Дорога весь час стрімко змінювала напрямок: то ліворуч, то праворуч, то вгору, то донизу. Після одного з таких канделябрів я виїхав на рандебаут, а переді мною менше ніж за кілометр на пагорбі стояв справжній здоровенний Боінг-747! Там знаходиться Kent International Airport :)
Ще раз повторюсь, місце чудове і мабуть варто поїхати туди ще раз.
Потім дорога повела мене на південь. Повз закинуту Richborough Power Station, яка знаходиться поряд з містечком з чудовою назвою Sandwich (Сендвіч :). До речі, там знаходиться дослідний центр американської фармацевтичної компанії Phizer, яка колись інвестувала сотні мільйони доларів у цей регіон. Усім відома віагра, розробники якої отримали Нобелівську премію, була винайдена саме в цьому центрі.
Ліричний відступ. Про віагру, а якщо точніше, то про Віа-Гра :) Нещодавно знайшов на www.youtube.com кліпи їх першого складу, коли вони ще й співали. А до того й ще красуні українки! Одна Альона Вінницька варта усіх інших віагр разом узятих.
Так от, потім я проїхався вздовж моря аж до міста Dover. Там протока між Англією та Францією найвужча.Тому саме тут й виходить на поверхню Євротунель, по якому мчать потяги Євростару.
На пагорбі стоїть старовинний замок, та й саме місто оригінальне: усі написи на двох мовах - англійській та французьській.
Після такого насиченого дня повертатись додому було просто одне задоволення. Я пристроївся за одним Audi, так ми й мчали моторвеєм: то він мене пережене, то я його :)
P.S.
Випадково знайшов враження російських туристів про York. Це північ Англії.
Так от, повертаємось до подорожі узбережжям. Якимось сонячним недільним ранком я сів у своє авто і помчав на схід. Не дивлячись на власний досвід і багаторазові попередженням усіх, поїхав через Лондон. Думав: субота, 9 годин ранку, всі ще сплять. Ага, саме так! В результаті 20 миль були проїхані за 1 годину.
Першою зупинкою стало містечко - Westgate-on-Sea. Нічого особливого. Невеличке охайне містечко, з піщаним пляжем метрів 100 завдовжки у центрі.
Наступним було місто Broadstairs. Там саме відбувалось якесь локальне святкування за участю пожежних катерів, літака та рятувальника (маю на увазі корабель), який прийшов на свято із самої Франції. Ледь не забув, ця частина знаходиться найближче до материка, тому я мав змогу 5 годин насолоджуватись, слухаючи француські FM-станції. Стільки чудових французських виконавців я не чув мабуть і за цілий рік.
Далі - Ramsgate. Чудове місце! Справжній піщаний пляж, затишні вулиці з великими клумбами, специфічна південна архітектура - така собі англійська Каліфорнія. Дорога весь час стрімко змінювала напрямок: то ліворуч, то праворуч, то вгору, то донизу. Після одного з таких канделябрів я виїхав на рандебаут, а переді мною менше ніж за кілометр на пагорбі стояв справжній здоровенний Боінг-747! Там знаходиться Kent International Airport :)
Ще раз повторюсь, місце чудове і мабуть варто поїхати туди ще раз.
Потім дорога повела мене на південь. Повз закинуту Richborough Power Station, яка знаходиться поряд з містечком з чудовою назвою Sandwich (Сендвіч :). До речі, там знаходиться дослідний центр американської фармацевтичної компанії Phizer, яка колись інвестувала сотні мільйони доларів у цей регіон. Усім відома віагра, розробники якої отримали Нобелівську премію, була винайдена саме в цьому центрі.
Ліричний відступ. Про віагру, а якщо точніше, то про Віа-Гра :) Нещодавно знайшов на www.youtube.com кліпи їх першого складу, коли вони ще й співали. А до того й ще красуні українки! Одна Альона Вінницька варта усіх інших віагр разом узятих.
Так от, потім я проїхався вздовж моря аж до міста Dover. Там протока між Англією та Францією найвужча.Тому саме тут й виходить на поверхню Євротунель, по якому мчать потяги Євростару.
На пагорбі стоїть старовинний замок, та й саме місто оригінальне: усі написи на двох мовах - англійській та французьській.
Після такого насиченого дня повертатись додому було просто одне задоволення. Я пристроївся за одним Audi, так ми й мчали моторвеєм: то він мене пережене, то я його :)
P.S.
Випадково знайшов враження російських туристів про York. Це північ Англії.
Comments