Британія – найгірша країна в Європі з утилізації сміття. Це насправді велика проблема, на вихідні сміття не вивозять, тому навіть пообіді у понеділок можна зустріти сміттєзбиральні машини на вузеньких вулицях. Це відразу спричиняє пробки, тому що вантажівка блокує всю вулицю і як правило шансів розминутись з нею, або розвернутись у вас не має. Тому доводиться чекати, іноді довго.
А в деяких місцях у центрі міста, наприклад на Vauxhall – великому транспортному вузлі (метро, залізнична та автобусна станції), урн не має взагалі. Це зроблено з метою запобігання терактів після подій 7 липня 2005 року. Ви просто кидаєте сміття під ноги, я його потім прибираю двірники. До речі, тут розташований новий офіс MI6 – Британської військової розвідки. Ви мабуть бачили цей будинок у одній з останніх серій бондіади.
І ще трішки про сміття. Двірників тут називають street cleaner, працюють вони не тільки вранці, а й увесь день. Замість помела у них така штуковина із щипцями на одному кінці та ричагом на іншому. А от тепер увага, дуже популярною прикрасою серед представників цієї професії є ланцюг з жовтого металу завтошки в палець, одягнутий поверх уніформи - салатової флуоресцентної жилетки. Нічого не нагадує? :) Не вистачає лише малинового піджака та “мобіли”. До речі багато хто з двірників ходить з Bluetooth Headset.
Кухня. Писати майже не має про що. Традиційна страва – fish and chips. Аристократи іноді балюють себе вівсянкою :) Традиційного громадського харчування не має також – цю нішу досить вдало заповнили в першу чергу китайські ресторани. В магазинах можна зустріти наприклад “fat free” молоко та сир, йогурти та майонез, солоне та несолоне масло. Майонез та навіть гірчиця попадаються виключно пересолені. Єдина відрада – це нормальні харчі з мережі німецьких магазинів Lidl. До речі, ці магазини є одними з самих дешевших, якщо не найдешевшими.
Waitrose – одна з найбільших мереж британських супермаркетів, розрахована на середній клас. В цих магазинах великий вибір різних делікатесів, є серед них і Kiev Chicken :)
Але не дивлячись на ці та інші мінуси, її є чим пишатись. Особливо цікаво як це роблять самі британці. З іронією, іноді чорним гумором, але завжди з гордістю. Пам'ятаєте як про Лондон вустами Еві Деновіца сказав Гай Річі у своєму фільмі “Большой Куш” (Snatch):
– London?
- Yes, London!
- London?
- You know, fish, chips, cup of tea, bad food, worse weather, Marry – f@@king - Poppins… London! :)
А ще нещодавно побачив рекламний ролик Британських авіаліній (British Airways). Він отримав “Золотого Лева” на міжнародному фестивалі реклами за 2004, що проходить у Каннах щорічно. Він складається з сюжетів про дивну країну та дивних людей, які там мешкають: вони беруть чай відбірних сортів й “плюхають” туди молоко, вигадують ігри, які ніхто не розуміє, і самі ж в них програють і т.п. про погоду, секс... :) Але все ж таки щось вони роблять краще, тому що “17 мільйонів нас віддають перевагу вашим авіалініям наші. Їм є чим пишатись. Це так по-британському”.
Багато спільного, чи не так? :)
А в деяких місцях у центрі міста, наприклад на Vauxhall – великому транспортному вузлі (метро, залізнична та автобусна станції), урн не має взагалі. Це зроблено з метою запобігання терактів після подій 7 липня 2005 року. Ви просто кидаєте сміття під ноги, я його потім прибираю двірники. До речі, тут розташований новий офіс MI6 – Британської військової розвідки. Ви мабуть бачили цей будинок у одній з останніх серій бондіади.
І ще трішки про сміття. Двірників тут називають street cleaner, працюють вони не тільки вранці, а й увесь день. Замість помела у них така штуковина із щипцями на одному кінці та ричагом на іншому. А от тепер увага, дуже популярною прикрасою серед представників цієї професії є ланцюг з жовтого металу завтошки в палець, одягнутий поверх уніформи - салатової флуоресцентної жилетки. Нічого не нагадує? :) Не вистачає лише малинового піджака та “мобіли”. До речі багато хто з двірників ходить з Bluetooth Headset.
Кухня. Писати майже не має про що. Традиційна страва – fish and chips. Аристократи іноді балюють себе вівсянкою :) Традиційного громадського харчування не має також – цю нішу досить вдало заповнили в першу чергу китайські ресторани. В магазинах можна зустріти наприклад “fat free” молоко та сир, йогурти та майонез, солоне та несолоне масло. Майонез та навіть гірчиця попадаються виключно пересолені. Єдина відрада – це нормальні харчі з мережі німецьких магазинів Lidl. До речі, ці магазини є одними з самих дешевших, якщо не найдешевшими.
Waitrose – одна з найбільших мереж британських супермаркетів, розрахована на середній клас. В цих магазинах великий вибір різних делікатесів, є серед них і Kiev Chicken :)
Але не дивлячись на ці та інші мінуси, її є чим пишатись. Особливо цікаво як це роблять самі британці. З іронією, іноді чорним гумором, але завжди з гордістю. Пам'ятаєте як про Лондон вустами Еві Деновіца сказав Гай Річі у своєму фільмі “Большой Куш” (Snatch):
– London?
- Yes, London!
- London?
- You know, fish, chips, cup of tea, bad food, worse weather, Marry – f@@king - Poppins… London! :)
А ще нещодавно побачив рекламний ролик Британських авіаліній (British Airways). Він отримав “Золотого Лева” на міжнародному фестивалі реклами за 2004, що проходить у Каннах щорічно. Він складається з сюжетів про дивну країну та дивних людей, які там мешкають: вони беруть чай відбірних сортів й “плюхають” туди молоко, вигадують ігри, які ніхто не розуміє, і самі ж в них програють і т.п. про погоду, секс... :) Але все ж таки щось вони роблять краще, тому що “17 мільйонів нас віддають перевагу вашим авіалініям наші. Їм є чим пишатись. Це так по-британському”.
Багато спільного, чи не так? :)
Comments