Після першого короткочасного блискавичного візита до Oxford залишилося легке відчуття незавершеності. Щоб виправити ситуацію, минулої суботи я знову вирушив до Oxford. Компанію мені склав колега – китаєць Aibin Chen, який два роки тому отримав Master Degree в St. Cross College в Oxford.
Добратись з Лондону можна автобусом, потягом або на авто. В мене вже був досвіт подорожі на потязі, тому ми обрали автобус. Але незвичний автобус – Oxford Tube. Це двоповерхові автобуси люксового класу Neoplan, які курсують між двома містами, причому вдень вони відправляються кожні 15 хвилин. Тобто така собі подоба справжнього Tube. Подорож триває близько 100 хвилин, але час летить так швидко, що сидіння в комфортних креслах автобуса не встигає набриднути.
Ось ми і доїхали. Було десь 9 годин ранку. Людей на вулиці майже не було, машин теж. Дивне відчуття, наче перенесення у часі на століття або навіть більше. Зовні нічого з того часу не змінилось. Дежавю якесь :)
Місто ще спало, лише де-не-де юрбилися групи туристів. Місто, яке притягує лише одною назвою, де все - кожний будинок, кожний камінчик - це частина вікової історії. Oxford знаходиться на Thames, але річка тече околицею міста. Але це не заважає туристам здійснювати запалюючі подорожі на човнах. Ось вони на приколі коло Ботанічного Саду, чекають на нових пасажирів.
Була справжня англійська погода – не жарко, похмуре небо. І старовинні будинки коледжів навкруги. Oxford University найстаріший у англомовному світі. Тут близько 2 десятків коледжів, з яких власне складається університет. Кожний коледж – це адміністративне утворення, яке займається організацією студентського побуту. Найчастіше – це будівля у вигляді паралелограма з великим внутрішнім двором.
Студенти з різних коледжів навчаються у департаментах. Це аналоги наших факультетів. Тобто вартість навчання залежить не лише від обраної спеціальності (департаменту) але й від обраного коледжу. В Oxford ще збереглись коледжі лише для дівчат та лише для хлопців. Отаке тут теж можливе :)
Серед випускників університету 47 лауреатів Нобелівської премії, 25 британських прем'єр-міністрів, 28 президентів та прем'єр-міністрів інших країн, 7 святих, 86 архієпископів, 18 кардиналів та один Папа Римський. А також Люіс Керол (Lewis Carrol), Оскар Уайльд (Oscar Wilde), Толкієн (J.R.R. Tolkien) та багато інших видатних людей.
На цій площі збирають усіх студеїв-новобранців для проходження обов'язкового обряду посвяти в студенти. Всі одягають мантій (не чорного, а малинового кольору) і повторюють за священиком слова латиною, чи то клятву чи то молитву.
Також в Oxford знаходиться найстаріша в Англії бібліотека – Bodleian Library. Ось одна з її будівель – Red Cliffe Camera.
В цій, як і в багатьох інших бібліотеках, є безкоштовний доступ до Інтернету. І взагалі, усі старі будинки, деяким уже близько тисячі років, всередині нічим не поступаються сучасним офісам та комфортабельним квартирам в центрі Лондона.
А це музей університету. Він дуже схожий на лондонський National History Museum (link). Особливо запам'ятався експонат с чучелом чи то леопарда чи то гепарда та шкірою змії. Коли них табличка “Доторкнися” (Please touch)
Є в Oxford і свій замок, який колись був в'язницею, а зараз перетворений на оазу громадського харчування.
Взагалі дуже гарне вражання та приємні спогади залишила ця подорож. Oxford - напрочуд гарне місто, дуже багато зелені на відміну від Лондона, де все повигорала наче у пустелі.
Ще ми відвідали музей The Ashmolean Museum, який є найстарішим громадським музеєм Британії. Там зібрані унікальні експонати з приватних колекцій. Особливо мені запам'ятались скрипки відомих італійських майстрів – Страдіварі та Аматі.
Що я ще можу додати.. У вас є місто вашої мрії, де ви б хотіли зустріти старість? Місто моєї мрії дуже схоже на Oxford :)
Лишень не забув про одну деталь. Виявляється є пояснення мого напівсвідомого потягу до цього древнього міста. Справа у тому, що в минулому столітті він був одним з центрів британського автомобілебудування. А зараз тут успішно випускається пасинок BMW – сучасна MINI :)
Добратись з Лондону можна автобусом, потягом або на авто. В мене вже був досвіт подорожі на потязі, тому ми обрали автобус. Але незвичний автобус – Oxford Tube. Це двоповерхові автобуси люксового класу Neoplan, які курсують між двома містами, причому вдень вони відправляються кожні 15 хвилин. Тобто така собі подоба справжнього Tube. Подорож триває близько 100 хвилин, але час летить так швидко, що сидіння в комфортних креслах автобуса не встигає набриднути.
Ось ми і доїхали. Було десь 9 годин ранку. Людей на вулиці майже не було, машин теж. Дивне відчуття, наче перенесення у часі на століття або навіть більше. Зовні нічого з того часу не змінилось. Дежавю якесь :)
Місто ще спало, лише де-не-де юрбилися групи туристів. Місто, яке притягує лише одною назвою, де все - кожний будинок, кожний камінчик - це частина вікової історії. Oxford знаходиться на Thames, але річка тече околицею міста. Але це не заважає туристам здійснювати запалюючі подорожі на човнах. Ось вони на приколі коло Ботанічного Саду, чекають на нових пасажирів.
Була справжня англійська погода – не жарко, похмуре небо. І старовинні будинки коледжів навкруги. Oxford University найстаріший у англомовному світі. Тут близько 2 десятків коледжів, з яких власне складається університет. Кожний коледж – це адміністративне утворення, яке займається організацією студентського побуту. Найчастіше – це будівля у вигляді паралелограма з великим внутрішнім двором.
Студенти з різних коледжів навчаються у департаментах. Це аналоги наших факультетів. Тобто вартість навчання залежить не лише від обраної спеціальності (департаменту) але й від обраного коледжу. В Oxford ще збереглись коледжі лише для дівчат та лише для хлопців. Отаке тут теж можливе :)
Серед випускників університету 47 лауреатів Нобелівської премії, 25 британських прем'єр-міністрів, 28 президентів та прем'єр-міністрів інших країн, 7 святих, 86 архієпископів, 18 кардиналів та один Папа Римський. А також Люіс Керол (Lewis Carrol), Оскар Уайльд (Oscar Wilde), Толкієн (J.R.R. Tolkien) та багато інших видатних людей.
На цій площі збирають усіх студеїв-новобранців для проходження обов'язкового обряду посвяти в студенти. Всі одягають мантій (не чорного, а малинового кольору) і повторюють за священиком слова латиною, чи то клятву чи то молитву.
Також в Oxford знаходиться найстаріша в Англії бібліотека – Bodleian Library. Ось одна з її будівель – Red Cliffe Camera.
В цій, як і в багатьох інших бібліотеках, є безкоштовний доступ до Інтернету. І взагалі, усі старі будинки, деяким уже близько тисячі років, всередині нічим не поступаються сучасним офісам та комфортабельним квартирам в центрі Лондона.
А це музей університету. Він дуже схожий на лондонський National History Museum (link). Особливо запам'ятався експонат с чучелом чи то леопарда чи то гепарда та шкірою змії. Коли них табличка “Доторкнися” (Please touch)
Є в Oxford і свій замок, який колись був в'язницею, а зараз перетворений на оазу громадського харчування.
Взагалі дуже гарне вражання та приємні спогади залишила ця подорож. Oxford - напрочуд гарне місто, дуже багато зелені на відміну від Лондона, де все повигорала наче у пустелі.
Ще ми відвідали музей The Ashmolean Museum, який є найстарішим громадським музеєм Британії. Там зібрані унікальні експонати з приватних колекцій. Особливо мені запам'ятались скрипки відомих італійських майстрів – Страдіварі та Аматі.
Що я ще можу додати.. У вас є місто вашої мрії, де ви б хотіли зустріти старість? Місто моєї мрії дуже схоже на Oxford :)
Лишень не забув про одну деталь. Виявляється є пояснення мого напівсвідомого потягу до цього древнього міста. Справа у тому, що в минулому столітті він був одним з центрів британського автомобілебудування. А зараз тут успішно випускається пасинок BMW – сучасна MINI :)
Comments