Несправедливість

Сьогодні видалась гарна погода і настрій чудовий, майже святковий. Працювати аж ніяк не виходить, тому слухайте ще одну побрехеньку від мене.

Усі минулі вихідні, починаючи з вечора п'ятниці і закінчуючи вечором понеділка я надхнено працював над практичним завданням для Sun Certified Enterprise Architect for Java 2 Platform. І тому вже в неділю мені почало щось робитись, тому я не витерпів і у вівторок вранці уже мчав на роботу на Гольфі. Мчав - це я погарячкував звичайно. Вранці швидкість на моторвєях на підступах до Лондону ледь дотягує до 20 миль/годину.

Ось уже третій день я їжджу на роботу на авто. Що вам сказати? Це просто кайф! Не дивлячись на обов'язкову пробку перед Carphone Warehouse і необов'язкову перед Chelsea Bridge, я витрачаю менше часу ніж громадським транспортом. До того ж можна слухати радіо і навіть підспівувати :)

Аж ось сьогодні приходить лист від виконавчого директора усім співробітникам про те, що компанія має лише 4 парковочних місця і тим, хто зараз паркується на вільних місцях потрібно визначитись чи платити 400 фунтів на місце в місяць чи перестати користуватись авто.

І тепер получається, що том менеджмент, який має зарплату в рази більше ще й має безкоштовну стоянку, а усі інші повинні мучитись в автобусам та переповненому метро або витрачати потом та кров'ю зароблені гроші.

Мені звичайно все рівно, ніхто мене ще не вичитував крім Коваленка Володимира Миколаєвича. За що я йому щиро вдячний. Але я нікому більше не дозволю цього робити. Вже простіше найти роботу з більш пристойними умовами.

Ото таке. Зараз знову партію в пул, потім вчитись далі, а в перервах розганяти темряву на моторвєях.