По дорозі до Бастилії, я потрапив на площу Республіки (Republique). На середині площі стоїть пам'ятник, який має символізувати принципи республіканської демократії, але особисто для мене кам'яна постать радше нагадує королеву Вікторію - одного з найсильніших британських монархів.
Бастилія - це інший символ французської республіки. Саме на цій площі почалася французська революція.
Біля Бастилія починається канал Сан-Мартен (Canal Saint-Martin). Там стоять на приколі невеликі плавучі засоби. Біля одного з них була міні виставка просто неба.
Канал виходить на головну річку - Сену. Це не просто водна артерія столиці, але й справжня прикраса і повноцінна учасниця усіх історичних подій, що відбувалися на її берегах. В Парижі, як і у Лондоні, багато мостів, але вони зовсім не схожі. Я планую окремо зібрати фото різних мостів з різних куточків Європи, а потім й світу.
Повертаємось до Парижу. З берега відкривався чудовий краєвид - два острови Ile Saint-Louise та Ile de la Cite. На останньому височів найвідоміший собор Парижа - Notre Dame de Paris. Свого часу я прочитав однойменний роман В. Гюго і з того часу він один з моїх улюблених авторів. Майже усі його твори трохи сумні, але в цьому і їх неповторність. Потім була Belle - уривок мюзікла за мотивами роману, який потрапив у Книгу рекордів Гінесса. Її російська версія, спочатку у виконанні поп-дуету Смеш (щоб їм добро було) та В. Петкуна, заїжджена до неможливого місцевими FM станціями. Але у мене є оригінальна версія з початковим складом виконавців.
Собор справді вражає, стільки мілких деталей і мікрокомпозицій. Архітектура та зовнішній вигляд будівлі мабуть були покликаний пробуджувати природній страх перед величчю церкви у напівтемного натовпу парижан майже тисячу років тому.
На північному березі розташована площа Ратуші (http://en.wikipedia.org/wiki/Place_de_Gr%C3%A8ve), також відома як Гревська площа - місце, де проводили публічні покарання.
Далі - Лувр. Раніше я гадав, що Британський музей величезний, але йому не зрівнятись з Лувром. Скляна піраміда викликала в мене змішані емоції. Вона не пасує своєю простотою, але з іншого боку трохи оживляє середньовічний пейзаж. На місці французів я б утримався від таких сумнівних експериментів з пам'ятками архітектури. Але докладно про цей та інші спірні моменти у третій частині.
За Лувром починаються Єлисейські поля, відразу за площею Згоди (Place de la Concorde). Саме сюди з Гревської площі переїхала гільйотина й саме тут відбулися головні страти під час Французської революції.
Щоб на закінчувати на такій песимістичній ноті, ось ще один вид на головну вулицю столиці - Єлисейські поля (Champs-Élysées). Широка вулиця, чимось дуже схожа на Хрещатик чи Оксфорд Стріт. Але до чого тут поля?! :)
Далі буде..
Бастилія - це інший символ французської республіки. Саме на цій площі почалася французська революція.
Біля Бастилія починається канал Сан-Мартен (Canal Saint-Martin). Там стоять на приколі невеликі плавучі засоби. Біля одного з них була міні виставка просто неба.
Канал виходить на головну річку - Сену. Це не просто водна артерія столиці, але й справжня прикраса і повноцінна учасниця усіх історичних подій, що відбувалися на її берегах. В Парижі, як і у Лондоні, багато мостів, але вони зовсім не схожі. Я планую окремо зібрати фото різних мостів з різних куточків Європи, а потім й світу.
Повертаємось до Парижу. З берега відкривався чудовий краєвид - два острови Ile Saint-Louise та Ile de la Cite. На останньому височів найвідоміший собор Парижа - Notre Dame de Paris. Свого часу я прочитав однойменний роман В. Гюго і з того часу він один з моїх улюблених авторів. Майже усі його твори трохи сумні, але в цьому і їх неповторність. Потім була Belle - уривок мюзікла за мотивами роману, який потрапив у Книгу рекордів Гінесса. Її російська версія, спочатку у виконанні поп-дуету Смеш (щоб їм добро було) та В. Петкуна, заїжджена до неможливого місцевими FM станціями. Але у мене є оригінальна версія з початковим складом виконавців.
Собор справді вражає, стільки мілких деталей і мікрокомпозицій. Архітектура та зовнішній вигляд будівлі мабуть були покликаний пробуджувати природній страх перед величчю церкви у напівтемного натовпу парижан майже тисячу років тому.
На північному березі розташована площа Ратуші (http://en.wikipedia.org/wiki/Place_de_Gr%C3%A8ve), також відома як Гревська площа - місце, де проводили публічні покарання.
Далі - Лувр. Раніше я гадав, що Британський музей величезний, але йому не зрівнятись з Лувром. Скляна піраміда викликала в мене змішані емоції. Вона не пасує своєю простотою, але з іншого боку трохи оживляє середньовічний пейзаж. На місці французів я б утримався від таких сумнівних експериментів з пам'ятками архітектури. Але докладно про цей та інші спірні моменти у третій частині.
За Лувром починаються Єлисейські поля, відразу за площею Згоди (Place de la Concorde). Саме сюди з Гревської площі переїхала гільйотина й саме тут відбулися головні страти під час Французської революції.
Щоб на закінчувати на такій песимістичній ноті, ось ще один вид на головну вулицю столиці - Єлисейські поля (Champs-Élysées). Широка вулиця, чимось дуже схожа на Хрещатик чи Оксфорд Стріт. Але до чого тут поля?! :)
Далі буде..
Comments
Гюго твой любимый писатель!? Я один раз летом в детстве прочитал "Труженики моря", но это было сродни мазохизму: лето, друзья разьехались, читать больше было нечего... но повторить подобный подвиг и прочитать что-нибудь еще я не решаюсь :)
Рустам.