Завтра велике футбольне свято, цього разу не стільки міжнародне (яким мав би бути фінал Ліги Чемпіонів), а скоріше англійське. Чи не в-перше два англійських клуби, які боролися до останнього дня за чемпіонство у британській Прим'єр Лізі, тепер поміряються силами у фіналі ЛЧ. Я вже не раз згадував, що футбол в Британії - це релігія, сильний психічний розлад, надприбутковий бізнес та всенародна істерія одночасно. Під час матчів навіть М25 (кільцева дорога, що огинає Лондон) порожніє. Крім футболу тут багато навколофутбольних розмов: Москва завжди була загадковим звабливим магнітом для західних туристів, власник одного з фіналістів один з найбагатших людей не тільки Росії але й Британії, британські футбольні фани наводять жах на мешканців майже усіх європейських країн лише однією згадкою тощо.
Але я не став би писати цей пост, якби це стосувалось лише футболу. Це одна гарна нагода показати недоліки місцевої освіти, наслідки виховання (вірніше його відсутності) та усілякі ментальні непотребства: пихатість та недолугість пересічного британця. Ось стаття на сайті ББС, його читають , сліхають і дивляться переважна більшість населення, яке взагалі цікавиться новинами. А ще більш цікавими є коментарі.
Ось лише деякі цитати:
But I have some questions that need answering myself before all that. Namely:
How bad was Ivan the Terrible?
How awesome was Peter the Great?
Is Red Square really red?
And did Catherine the Great really die while trying to get involved with a horse?
PS
Хто хоч раз був у Хітро погодиться зі мною, що більшість персоналу хоча й говорить англійською, але зрозуміти їх пенждабський акцент іноді дуже не просто.
PPS
Я до Росії (не до росіян) ставлюся не дуже добре, приблизно так само як до Сполучених Штатів. Але зараз російський спорт на підйомі. Я отримав велике задоволення від фіналу Кубка УЄФА, в якому переміг пітерський Зеніт. Позавчора збірна Росії виграла фінал Чемпіонату Світу з хокею і їхня футбольна збірна буде грати на Чемпіонаті Європи. Я щиро заздрю росіянам з цього приводу. До того ж Москва - це місто, яке варто побачити хоча б раз у житті. Я планую це зробити найближчим часом але все ж таки після С.Петербурга.
Але я не став би писати цей пост, якби це стосувалось лише футболу. Це одна гарна нагода показати недоліки місцевої освіти, наслідки виховання (вірніше його відсутності) та усілякі ментальні непотребства: пихатість та недолугість пересічного британця. Ось стаття на сайті ББС, його читають , сліхають і дивляться переважна більшість населення, яке взагалі цікавиться новинами. А ще більш цікавими є коментарі.
Ось лише деякі цитати:
But I have some questions that need answering myself before all that. Namely:
How bad was Ivan the Terrible?
How awesome was Peter the Great?
Is Red Square really red?
And did Catherine the Great really die while trying to get involved with a horse?
PS
Хто хоч раз був у Хітро погодиться зі мною, що більшість персоналу хоча й говорить англійською, але зрозуміти їх пенждабський акцент іноді дуже не просто.
PPS
Я до Росії (не до росіян) ставлюся не дуже добре, приблизно так само як до Сполучених Штатів. Але зараз російський спорт на підйомі. Я отримав велике задоволення від фіналу Кубка УЄФА, в якому переміг пітерський Зеніт. Позавчора збірна Росії виграла фінал Чемпіонату Світу з хокею і їхня футбольна збірна буде грати на Чемпіонаті Європи. Я щиро заздрю росіянам з цього приводу. До того ж Москва - це місто, яке варто побачити хоча б раз у житті. Я планую це зробити найближчим часом але все ж таки після С.Петербурга.
Comments