Skip to main content

Любе

Люблю слухати музику. Різну. Можливо через поганий смак або відсутність будь-якої музичної освіти. Але особливо люблю пісні українською (а останнім часом ще й французькою).

Є одна артистка, яку люблю ще із студентських років (а це вже без малого 15 років). Вона сама пише свої пісні. Можливо тому вони й вирізняються із сірої маси.

В 1992 р. українське телебачення (чи існувало воно в ту пору?) показало перший кліп на пісню "Лише твоя". Багато чого змінилося з того часу. Mене мало цікавлять навколо музичні плітки та новини, я просто люблю слухати її пісні.









PS
На жаль, зараз Ірина більше співає російською. Мабуть там більший попит на її пісні. Прикро, але факт.
Labels:

Comments

Rustam Sydykov said…
Дуже файнi пiснi... але я не зрозумiв, чому у першому клiпi той "ангел" цiлуэ якогось типа у майцi!? :)))
Та й зрозумiло, чому Iрина зараз спiваэ росiйскою - бо москалi грошэй мають бiльше :)

Мирослав.
13 March 2009 at 07:17
Yevhen said…
Привіт Мирослав!

Ірина ще й польською співає.
14 March 2009 at 11:12
Post a Comment

Popular posts from this blog

Вихідний у Кардіффі - столиці Уельсу

Наприкінці квітня їздили в Уельс. Погуляли з дітьми у великому парку (Bute Park) у самісінькому центрі Кардіффа, під стінами кардіффського замку. Погода була напрочуд гарна - сонячна й тепла. Як завжди, отримали багато позитивних емоція та вражень. Якось так виглядала столиця Уельса в кінці квітня Ось таймлапс нашої подорожі до кордону з Уельсом Ну й щоб два рази не вставати, перетин мостів, старого (Severn Bridge) й нового (Second Severn Crossing), через річку Северн (River Severn), яка розділяє південний Уельс та західну Англію P.S. Підтримайте YouTube-ра початківця, ставте "лайк" та підписуйтесь на мій канал
2 comments
Read more
Останній раз я тут писав за 4 дні до початку повномасштабної війни. 2 роки та 5 місяців вже минуло з того часу. Нічого не писав, тому що не вистачає слів, щоб передати увесь той біль, злість та ненависть. Ще під час ковіду, коли полегшили умови карантину й дозволили виходити на вулицю, почав ходити по декілька годин на день. Спочатку по 5 тисяч кроків, потім 10. Зараз уже дійшов до 16 тис. кроків на день в середньому. Свіже повітря дуже допомагає. Раніше під час прогулянок слухав музику. Дуже швидко набридла. Youtube став справжнім спасінням. Український Youtube. Ось лише декілька каналів: Стерненко Армія ТВ Історія без міфів Загін кіноманів Телебачення Торонто Розмова Це ніхто не буде дивитись Підпільний стендап Підпільні Розгони Підпільний Кіноклуб Загони Майже Інтелектуальне Шоу Сольний Стендап Подкасти: Гуртом та вщент Підпільний подкаст Слідкуйте за здоров'ям (фізичним та психологічним) т...
Post a Comment
Read more

Михаил Жванецкий в Лондоне

Вчера, то есть в воскресенье, вечером мы толпой сходили на концерт одного человека, имя которого говорит само за себя. Я помню еще с детства его монологи: "Начальник транспортного цеха", "Одесский пароход" и многие другие. В 2004 г. мы был на юбилейном концерте Михаила Михайловича в киевском концертном зале Украина, посвящённому его 70-ти (!) летию. Атмосфера тогда была потрясающая. Наверное все присутствующие получили неописуемое удовольствие и хороший заряд бодрости и отличного настроения. Меня тогда поразило умение этого человека очаровать и буквально влюбить в себя всех присутствующих буквально за несколько фраз. А сделать это с много тысячным залом далеко непросто. И вот вчера мы были на концерте в лондонском театре Phoenix. На этот раз это была практически новая программа. Все про то же самое: холостяков, женщин, женщина за рулем, власть имущих, евреев, Одессу, Москву, кошку Фелицию и много просто воспоминаний и наблюдейний.. Я плакал! Слов больше нет - остали...
10 comments
Read more