10 років тому стався Майдан. Я, як усі мої друзі, впродовж дня не зводили очей з екранів моніторів, чекаючи на новини. А увечері йшли на Майдан, щоб просто побуди трохи серед собі подібних. Багато хто потім закидав Ющенку та Тимощенко, що вони зрадили ідеям "помаранчевої революції". Ці двоє, як й усе їхне оточення, просто опинилися у правильному місці у правильний час. Майдан був не про те. Мабуть вперше за довгі й болячі роки сучасної української історії той "золотий мільйон" на центральні площі відчув себе не безголосим натовпом, а народом. Волелюбним й гордим народом. Якби я зараз хотів опинитися у моєму рідному Києві! Якби там не було, Україна буде у Європі. Не через 5, так через 10 років. І ніякі "подачки" від "старшого брата" цього не змінять. А зараз залишається лише сподіватися на краще та невпинно слідкувати за стічкою новин.
Подорожі, цікаві місця, персоналії, фільми, книги, Youtube канали та Youtube-ри, спогади, спостереження, й, інколи, власні думки :)