Моє життя в Лондоні

Я завжди знав і поважав німців за їхній технічній геній. Переконаний, що найкращі інженери народжуються саме на берегах Ельби та Рейну. Нещодавно інтернетом "ходили" історія як німці вирішили перегнати величезний кар'єрний екскаватор з одного місця на інше. А ось ще одна ілюстрація того, що не має обмежень для інженерної думки. Навіть, здавалося б у безвихідній ситуації. Це канал у Німеччині, який з'єднує східну і західну частини. На його (каналу) шляху трапляються різні перешкоди. Так от німці просто і не буз гумору підійшли до справи ...і побудували мости для каналу через ріки :)

Написання цього посту зайняло майже місяць. Саме стільки часу пройшло, як я переїхав у передмістя британської столиці, невеличке селище Walton-on-Thames. З назви видно, що розташоване воно на берегах головної ріки Британії - Темзі. Власне від порогу мого будинку до самої ріки десь метрів 100-150 :) Село як село, тільки англійське з величезним Sainsbury's який схожий на пристойний магазин (до речі навіть Lidl у гарних місцях, як от наприклад у Pool, теж виглядає цілком пристойно). Відразу відповідаю на запитання чому це я проміняв чудове Вемблі з усіма зручностями (2 гілки метро, моторвей за рогом і т.д.) на якесь "зачухане" село. По-перше, це зовсім інше відчуття реальності, спокій та тиша. Ні яких тобі завивань поліцейської сирени посеред ночі, індуський фейерверків впродовж цілого місяця тими ж ночами та завзятих польських п'янок під вікном. Нічого цього не має. Лише тихо пропливаю яхти та катери по річці і лебеді у людський зріст (Леша не дасть збрехати) які запрос...

У нас знову весело. Триває страйк робітників Лондонського метро. З 12 ліній функціонує лише 2. Вони й так забиті у часи пік щодня. Страйк має закінчитись після обіду у п'ятницю. Іншими словами робоча тиждень зіпсований. Для мільйонівлондонців (населення більше 7 млн. чоловік), та тих, хто тільки тут працює, а мешкає за містом. Таких теж набереться з півмільйона. А тепер уявіть Москву, або навіть Київ без метро хоча б на день. Я спробував, нічого не вийшло. Чому? Тому що транспорт - це стратегічна галузь, а тим більше у столиці. А тут це голий бізнес, у даному випадку з усіма його мінусами. Деяка компанія розтринькала на 2млр . більше грошей ніж повинна була і тепер, доки з нею розбираються відповідні органи, робітники страйкують. Чому? Тому що не хочуть втратити роботу. А для усіх інших подорож на роботу і додому перетворилася на страшний сон на найближчі 3 дні. Звичайно можна трохи проїхатись на автобусі, потім прогулятись парками, насолоджуючись гарною осінньою погодою, як я це з...

Пошук місця під сонцем - справа нелегка та нешвидка. Розповідь теж буде довгою. Ця частина присвячена тому, що хотілось. Я почав готуватись заздалегідь. Спочатку був складений список критеріїв: район (повинен бути гарним), наявність парку, озера або річки, зручний зв'язок з центром Лондона (я таки сподіваюсь незабаром перебратись працювати в City або на Ca'nary Wharf :) А потім були оглядини і як результат - гугловський спредшіт з табличкою. Там навіть були враховані відносто достовірні статистичні дані із сайту http://upmystreet.co.uk/. Було декілька варіантів. Руст весь час хвалив свій High Wicombe, Льоша - Watford, його підтримували Юра з Леною , які планують до них приєднатись в недалекому майбутньому. Але у мене був свій план. Серйозні дослідження я почав з Уїмблдону - напевно єдиний пристойний район (я маю на увазі весь район, а не декілька вулиць чи кварталів) Лондону у межах 3-4 зон. Там є просто фантастичне місце під назвою Wimbledon Village (село Уїмблдон :). Він ...

Вже об'їздив східне та південне узбережжя Англії, тепер черга за східним. Воно найбільш віддалене від Британської столиці. Але це для мене не перешкода. Якісь дві години за кермом улюбленої автівки пролетять як одна мить. До того ж головна транспортна артерія, що сполучає Лондон та західне узбережжя - моторвей М40 - починається буквально за рогом :) У суботу зранку "забив" у ТомТом місто Weston-super-mare і вирушив у путь. 130 миль попереду. Саме місто не справило на мене якогось особливого враження: пристойне приморське містечко, вщерть заповнене людьми та машинами. Я проїхався набережною, навіть припаркувався, але коли глянув скільки людей було на пляжі і скільки мені обійдеться парковка, то вирішив проїхати в інше місце миль за 20 далі на південь. Там за скалою є дикий пляж завдовжки скільки бачить око. Вузенька дорога (якраз на дві автівки впритул завширшки) додала адреналіну. Одного разу навіть довелось роз'їхатись з даблдекером - двоповерховим автобусом! Потім ...

Знову вихідні, але настрій не той - за вікном похмуро і зранку знову дощ... Але десь точно є казковий край, де сине-сине небо, тепле прозоре море ніжно пестить піщаний пляж :) Я впевнений на 100% відсотків, що таке місце існує і я навіть знаю як туди потрапити - моторвеєм М3 :) На цей раз я не доїхав до Бормуса (Bournemouth) миль з 10. Саме тут починається піщана прибережна смуга. Субота, 10 годин ранку. Людей майже не має. Небо ще похмуре, але диво - видко кінець грізним хмарам і там - над морем - уже сяє таке бажане сонце. З моря дме вітерець. Вода - як парне молоко. Але сонця не має, тому мабуть буде холодно вилазити.. Я побрів берегом на схід по щиколодки в воді. Їхати звідси не хочеться, хоч і робити тут не має чого - сонце все ще сховане за хмарами. Через хвилин 30 вирішую повернутись до машину, але вже верхом. І тут сталося диво - вийшло сонце, і все навкруги наче прокинулось :) Тепер я вже просто не міг звідси поїхати. Заліз у морську воду. Мабуть вперше за 10 років! Трохи за...