Знову вихідні, але настрій не той - за вікном похмуро і зранку знову дощ... Але десь точно є казковий край, де сине-сине небо, тепле прозоре море ніжно пестить піщаний пляж :) Я впевнений на 100% відсотків, що таке місце існує і я навіть знаю як туди потрапити - моторвеєм М3 :)
На цей раз я не доїхав до Бормуса (Bournemouth) миль з 10. Саме тут починається піщана прибережна смуга. Субота, 10 годин ранку. Людей майже не має. Небо ще похмуре, але диво - видко кінець грізним хмарам і там - над морем - уже сяє таке бажане сонце. З моря дме вітерець. Вода - як парне молоко. Але сонця не має, тому мабуть буде холодно вилазити..
Я побрів берегом на схід по щиколодки в воді. Їхати звідси не хочеться, хоч і робити тут не має чого - сонце все ще сховане за хмарами. Через хвилин 30 вирішую повернутись до машину, але вже верхом. І тут сталося диво - вийшло сонце, і все навкруги наче прокинулось :) Тепер я вже просто не міг звідси поїхати.
Заліз у морську воду. Мабуть вперше за 10 років! Трохи заважали хвилі. Потім сохнув на сонці, яке як не дивно пекло не надто сильно. Так й сидів би до самого вечора, але у мене була ще одна незакінчена справа. Колись давно, ще до Нового року, ми їздили на острів і бачили з парому маяк та фортецю прямісінько по середині протоки. Її назва - Hurst Castle.
До нього веде висипана коса, десь 2-3 км завдовжки. Їхати по ній заборонено, тому довелося чапати пішки. Сама фортеця нагадує багатошаровий пиріг. Найстаріша його частина була побудована ще за часів царя Гороха, тобто короля Генріха 8, для захисту підступів до Портсмуту із заходу.
Сучасний вигляд фортеці майже не змінився з часів Другої Світової Війни. Всередині приміщення розміщені дуже щільно майже як на військовому кораблі. Але незважаючи на обмаль місця, там є навіть декілька клумб та пальм.
Ще звідтіля відкривається чудовий вид на The Needles - 3 скали, що є наче продовженням Isle of Wight на заході.
На цей раз я не доїхав до Бормуса (Bournemouth) миль з 10. Саме тут починається піщана прибережна смуга. Субота, 10 годин ранку. Людей майже не має. Небо ще похмуре, але диво - видко кінець грізним хмарам і там - над морем - уже сяє таке бажане сонце. З моря дме вітерець. Вода - як парне молоко. Але сонця не має, тому мабуть буде холодно вилазити..
Я побрів берегом на схід по щиколодки в воді. Їхати звідси не хочеться, хоч і робити тут не має чого - сонце все ще сховане за хмарами. Через хвилин 30 вирішую повернутись до машину, але вже верхом. І тут сталося диво - вийшло сонце, і все навкруги наче прокинулось :) Тепер я вже просто не міг звідси поїхати.
Заліз у морську воду. Мабуть вперше за 10 років! Трохи заважали хвилі. Потім сохнув на сонці, яке як не дивно пекло не надто сильно. Так й сидів би до самого вечора, але у мене була ще одна незакінчена справа. Колись давно, ще до Нового року, ми їздили на острів і бачили з парому маяк та фортецю прямісінько по середині протоки. Її назва - Hurst Castle.
До нього веде висипана коса, десь 2-3 км завдовжки. Їхати по ній заборонено, тому довелося чапати пішки. Сама фортеця нагадує багатошаровий пиріг. Найстаріша його частина була побудована ще за часів царя Гороха, тобто короля Генріха 8, для захисту підступів до Портсмуту із заходу.
Сучасний вигляд фортеці майже не змінився з часів Другої Світової Війни. Всередині приміщення розміщені дуже щільно майже як на військовому кораблі. Але незважаючи на обмаль місця, там є навіть декілька клумб та пальм.
Ще звідтіля відкривається чудовий вид на The Needles - 3 скали, що є наче продовженням Isle of Wight на заході.
Comments
Вот и я говорю: надо синхронизироваться! А то мы были в Бормуте, а ты - Портмуте :) Могли бы встретиться :)
Сам ездил?
Руст.
Ездил не один :)
Ну и как ее зовут? ;)))
Руст.
P.S. Ссылка на мой блог у тебя ведёт на Рустама. Copy-paste?
Их зовут Лена и Таня.
Леша,
Ссылку поправил. Извини за причиненный моральный ушерб :)
Ты чего!? Такая хорошая ссылка была!!! :) Мне нравилось! :)
Руст.