Брюгге (Bruges), як поправив мене французький прикордонник вимовляється як Брююдж. Місто-казка, або шматок середньовіччя, як його називають.
На поїздку мене надихнув фільм In Bruge або скоріше рецензія на нього. Фільм мені сподобався: іранський вуркаган (Колін Фаррелл), сентиментальний найманий вбився за 50, англійський пацієнт та симпатична бельгійська дівчина. Нічого особливого якби не одне "але" - місто Брюгге. Там вже не раз, що місто ставало одним з головних героїв. Наприклад, Париж в Амелі, Санкт-Петербург в Пітер FM або Берлін у фільмі Небо над Берліном (Wings of Desire).
Відразу скажу, що такої краси й у Британії вистачає. Що правда, вона розкидана по усіх усюдах. А цільні заповідники перетворилися на своєрідні туристичні Мекки.
Так от про подорож. Я багато подорожую, тому що люблю, коли за вікном пролітають пейзажі, машину наповнює ритмічна невибаглива музика й нерви лоскоче невиразне передчуття чогось нового. Цього разу головними були три речі: нова країна (Бельгія) й гарне місто (Брюгге) та перетин Англійського каналу на авто тобто на поїзді під ним :)
До терміналу Євротунеля ми долетіли за півтори години (з Північного Актону (North Acton) через увесь Лондон!). Віддали обов'язкових 9 фунтів за світовідбиваючий жилет (по акції нам дали два). Завантажились у потяг, вся процедура зайняла хвилин 10-15, не більше. Потім через 40 хвилин по радіо ще раз попередили, щоб не забулися вимкнути 1 передачу й про те, що рух у Франції правосторонній :) І все! Виїхали з вагону, один поворот, другий - і французький моторвей!
Тільки через 2 години, вже на вулицях міста Брюгге до мене дійшло, що при перетині кордону я нікому не показував свій паспорт. Вірніше мене ніхто не просив його показати. Відразу почали закрадатися неприємні думки про можливі проблеми на зворотньому шляху. Як це так в'їхати в Євросоюз і не пройти паспортний контроль?! Щоб такі дурниці не зіпсували враження від подорожі, я швидко вирішив, що це не моя проблема (паспорт з візою в мене був!), тому вже через хвилин 10 я вже забув про це.
Місто. Воно зачаровує! Не дивлячись на холодну осінню погоду, Брюгге було наповнене туристами і виблискувало вимитими дощем вулицями.
Не знаю якими словами описати те відчуття, яке переповнює на вулицях та площах цього стародавнього міста. Ти наче переносишся на століття назад, тиша та спокій заколисують. Таке враження, що час тут зупиняється.
Сюди обов'язково потрібно буде приїхати весною!
На поїздку мене надихнув фільм In Bruge або скоріше рецензія на нього. Фільм мені сподобався: іранський вуркаган (Колін Фаррелл), сентиментальний найманий вбився за 50, англійський пацієнт та симпатична бельгійська дівчина. Нічого особливого якби не одне "але" - місто Брюгге. Там вже не раз, що місто ставало одним з головних героїв. Наприклад, Париж в Амелі, Санкт-Петербург в Пітер FM або Берлін у фільмі Небо над Берліном (Wings of Desire).
Відразу скажу, що такої краси й у Британії вистачає. Що правда, вона розкидана по усіх усюдах. А цільні заповідники перетворилися на своєрідні туристичні Мекки.
Так от про подорож. Я багато подорожую, тому що люблю, коли за вікном пролітають пейзажі, машину наповнює ритмічна невибаглива музика й нерви лоскоче невиразне передчуття чогось нового. Цього разу головними були три речі: нова країна (Бельгія) й гарне місто (Брюгге) та перетин Англійського каналу на авто тобто на поїзді під ним :)
До терміналу Євротунеля ми долетіли за півтори години (з Північного Актону (North Acton) через увесь Лондон!). Віддали обов'язкових 9 фунтів за світовідбиваючий жилет (по акції нам дали два). Завантажились у потяг, вся процедура зайняла хвилин 10-15, не більше. Потім через 40 хвилин по радіо ще раз попередили, щоб не забулися вимкнути 1 передачу й про те, що рух у Франції правосторонній :) І все! Виїхали з вагону, один поворот, другий - і французький моторвей!
Тільки через 2 години, вже на вулицях міста Брюгге до мене дійшло, що при перетині кордону я нікому не показував свій паспорт. Вірніше мене ніхто не просив його показати. Відразу почали закрадатися неприємні думки про можливі проблеми на зворотньому шляху. Як це так в'їхати в Євросоюз і не пройти паспортний контроль?! Щоб такі дурниці не зіпсували враження від подорожі, я швидко вирішив, що це не моя проблема (паспорт з візою в мене був!), тому вже через хвилин 10 я вже забув про це.
Місто. Воно зачаровує! Не дивлячись на холодну осінню погоду, Брюгге було наповнене туристами і виблискувало вимитими дощем вулицями.
Не знаю якими словами описати те відчуття, яке переповнює на вулицях та площах цього стародавнього міста. Ти наче переносишся на століття назад, тиша та спокій заколисують. Таке враження, що час тут зупиняється.
Сюди обов'язково потрібно буде приїхати весною!
Comments
Здорово. Скажи: а ты не устаешь в таких поездках за руле? Вести машину, потом осматривать достопримечательности и обратно... Я опасаюсь водить машину на длительные расстояния, если день очень насыщенный.
Руст.
Я дивився на мапі на Гент, але Брюгге перемогло :) На жаль лінк на фотки в коментарях загубився. Було б цікаво подивитись.
Надовша однодневна подорож (якщо брати до уваги відстань) - це поїздка в Ліверпуль. Ще я якось їздив з Оксаною Ткач аж до кордону з Шотландією, але це на рахується як туристична подорож :)
Буквально вчора я був у містечку Wells (Somerset). На дорогу додому витратив майже 4 години (був і на М40, М4, М3 :) Зазвичай водіння мене мало втомлює, можливо тому, що я люблю їздити і мене ніхто не відволікає. Ще потрібно робити перерви, кожні 2 години обов'язково :)
Enjoy!