Skip to main content

Іспанія. Частина III. День другий: Малага - Картахена - Ель Оазіс

Малага
З ранку вийшов прогулятися вулицями Малаги (Malaga). Я чомусь думав, що готель розташований в центрі міста. Як виявилося я помилявся, то було передмістя. Тихе, можна навіть сказати елітне передмістя Малаги.




Архітектура нічим особливо не відрізняється: переважать світлі кольори та здоровий мінімалізм. На деяких будинках зовнішні стіні обкладені кафелем. Взагалі, я гадаю, всі містечка іспаномовного світу схожі між собою. Напевно буде важко відрізнити латинський квартал Лос-Анджелесу від передмістя Буенос-Айресу або Барселони.









Хоч було лише 9 годин ранку, спека стояла нестерпна. Тому я хутко цибнув у авто, увімкнув кондиціонер й подався за схід. І ось тут я побачив справжній центр: широкий проспект, старі будинки, тропічна алея завширшки метрів з 20, яку я спочатку прийняв за шикарний парк, амфітеатр та невід'ємна фортеця на горі.






Гуляючи алеєю, зустрів співвітчизників. Ліричний відступ: туристів із теренів колишнього ес-ер-ес-ер можна пізнати дуже легко в першу чергу за доглянутими та гарно й стильно одягнутими жінкам.





Так от на алеї в Іспанії на зустріч мені йшла пара: вона - низенька й непримітна, він - у білій сорочці та якісь несусвітній салатовій краватці (на вулиці було +25). Першою думкою було - таки наші. Що ви думаєте? Вони мене теж "вичислили" :) Чоловік запитав щось російською і отримавши схвальну відповідь відразу перейшов до справи й почав щось розказувати про Біблію, віри й ще щось. У мене попереду був цілей, повний подорожей та нових вражень. Тому я досить швидко пояснив, що вони даремно витрачають на мене час.







Вулицями міста проїжджала група ролерів


Потім випадково вийшов до музею Пікассо. Я знав, що він народився в Малазі й що там є цілих 2 музеї, присвячені великому майстру, але я собі не ставив за мету попасти в жоден з них.





Сил вилізти на саму вершину гори не вистачило, але мене цілком влаштував вид з тієї точки, куди я таки доповз.






Далі знову дорога. Цього разу я обрав стару трасу, що в'ється серпантином серед прибережних гір. Через годину дорога вивела мене в долину й дорога вийшла до самого моря. На пляжі, який простягнувся скільки сягало око, я й провів декілька годин.




Лімонові плантації


Картахена
Наступною зупинкою мало стати місто - Картахена (Cartagena). Доїхав я туди вже під вечір, туристи та мешканці якраз висипали на вулиці після душного сонячного дня. Атмосфера була чудова, можливо саме тому місто мені видалось приємний та затишним, чимось схожим на Севастополь. Місто також має славну військово-морську історію. Але на відміну від Севастополя, все це в минулому й зараз це привітний туристичний клаптик іспанського узбережжя.




Мармуровий будинок


Й ще один


Зовсім недалеко на схід від Картахени знаходиться неймовірне місце - Mar Menor. Це бухта відділена від Середземного моря піщаною косою 22 км завдовжки. Вона не тільки довга але й широка щоб розмістити десятки готелів та котеджних містечок. Чарівне місце, особливо, коли заходить сонце :)

Іспанія. Частина I-ша.
Іспанія. Частина II. День перший: Малага - Гібралтар - Тарифа - Малага
Іспанія. Частина III. День другий: Малага - Картахена - Ель Оазіс
Іспанія. Частина IV. День третій: Аліканте - Валенсія
Бонус: Водії в Іспанії

Comments

Popular posts from this blog

Михаил Жванецкий в Лондоне

Вчера, то есть в воскресенье, вечером мы толпой сходили на концерт одного человека, имя которого говорит само за себя. Я помню еще с детства его монологи: "Начальник транспортного цеха", "Одесский пароход" и многие другие. В 2004 г. мы был на юбилейном концерте Михаила Михайловича в киевском концертном зале Украина, посвящённому его 70-ти (!) летию. Атмосфера тогда была потрясающая. Наверное все присутствующие получили неописуемое удовольствие и хороший заряд бодрости и отличного настроения. Меня тогда поразило умение этого человека очаровать и буквально влюбить в себя всех присутствующих буквально за несколько фраз. А сделать это с много тысячным залом далеко непросто. И вот вчера мы были на концерте в лондонском театре Phoenix. На этот раз это была практически новая программа. Все про то же самое: холостяков, женщин, женщина за рулем, власть имущих, евреев, Одессу, Москву, кошку Фелицию и много просто воспоминаний и наблюдейний.. Я плакал! Слов больше нет - остали...

"Широка страна моя родная"

Прикидав по карті майбутню подорож по периметру США. Сподіваюся вдасться її здійснити цього року. Так от, по гуглокартам виходить 8 тис. миль (приблизно 12 тис. км), 5 днів - у дорозі. Якщо із зупинками то десь два повних тижні, як мінімум. Потім стало цікаво а скільки ж буде від Москви до Хабаровська, наприклад? Гугл покряхтів трохи й здався. А що скаже "рідний" Яндекс? На жаль, проїхати від Москви до Хабаровська неможливо. Принаймні науці такі дані невідомі. Такі справи, малята.

Facebook IPO

Ось побачив статтю на BBC про те що Facebook збирається на ІПО. Очікується що капіталізація складе десь 75-100 мільярдів американських доларів. Все було б нічого, якби не ціфри у кінці - за деякими данними (за якими саме трохи далі) компанія заробила за перші 9 місяців 2010 року 1.2 мільярди, з них 335 млн чистого прибутку. А давайте тепер поглянемо на інші успішні компанії: Google - капіталізація на сьогодні 188 млрд., прибуток 37 млрд., чистий прибуток - 9 млрд; Apple - капіталізація 425 млрд., прибуток - 108 млрд., чистий прибуток - 35 млрд. Навіть Yandex з капіталізацією в 6.6 млрд. мав прибуток близько 400 млн. у 2010 р. Дочого усі ці цифри? Yandex заробив у тричі менше, а його капіталізація у 15 разів менша за очікувану ціну FB. Навіть у ці скрутні часи реальна вартість компанії складає від 6 (Google) до 16 (Yandex) річних прибутків. А що намагаються "продати" інвесторам FB? Від 75-ти до 100 річних прибутків! Усім потенціним "інвестрам" FB я б порадив пе...