Є така місцина на півночі Англії, яка називається Peak District - якщо перекладати дослівно, Район вершин. Це така напівгориста місцевість, яка ж національним парком. Туди з'їжджаються тисячі туристів. От і ми вирішили туди гайнути. Ми - це я, Стаси та Когуни в скороченому складі (без Лени).
Їхати туди було десь близько 2 годин, ми ж витратили близько 3-х. Спочатку вирішили пройтися околицями містечка Winster.
Женька був найменшим туристом в нашій компанії. Першу частину він провів верхом на татові, тому все пройшло спокійно. А от коли його вдалося заманити на землю, почалися пригоди. Він наполягав на ролі швейцара коло всього, що відкривається-закривається, а потім взагалі влаштував нам критичну ситуацію. Сталося це на "мінному полі".
Мінери мирно жували траву неподалік, обмахуючи себе хвостами, хто лежачи, хто стоячи.
Жека, обравши найбільшу міну, вирішив її чи то перестрибнути, чи то просто перейти в брід. Не втримавши рівноваги, він шмякнувся безпосередньо в саму міни. Щоб мінімізувати втрати, було вирішено пожертвувати штанами. Сам боєць стійко переніс втрату й все норовив повторити свій подвиг, не дивлячись на те, що запасних штанів у нього не було.
Потім ми перекусили й вирушили далі. Біля містечка Bakewell здійснили пішу прогулянку навколо містечка. І вже було збиралися додому, як неподалік почали надувати повітряну кулю з логотипом Virgin. Ми ще трошки подивилися як її запускають й попрямували додому.
Підсумок такий. Таких піків й навколо Лондону навалом, та й не такі вже й вони піки. Тому зовсім необов'язково їхати так далеко. Але якщо хочеться гір, то краще вже Уельс чи Шотландія.
Їхати туди було десь близько 2 годин, ми ж витратили близько 3-х. Спочатку вирішили пройтися околицями містечка Winster.
Женька був найменшим туристом в нашій компанії. Першу частину він провів верхом на татові, тому все пройшло спокійно. А от коли його вдалося заманити на землю, почалися пригоди. Він наполягав на ролі швейцара коло всього, що відкривається-закривається, а потім взагалі влаштував нам критичну ситуацію. Сталося це на "мінному полі".
Мінери мирно жували траву неподалік, обмахуючи себе хвостами, хто лежачи, хто стоячи.
Жека, обравши найбільшу міну, вирішив її чи то перестрибнути, чи то просто перейти в брід. Не втримавши рівноваги, він шмякнувся безпосередньо в саму міни. Щоб мінімізувати втрати, було вирішено пожертвувати штанами. Сам боєць стійко переніс втрату й все норовив повторити свій подвиг, не дивлячись на те, що запасних штанів у нього не було.
Потім ми перекусили й вирушили далі. Біля містечка Bakewell здійснили пішу прогулянку навколо містечка. І вже було збиралися додому, як неподалік почали надувати повітряну кулю з логотипом Virgin. Ми ще трошки подивилися як її запускають й попрямували додому.
Підсумок такий. Таких піків й навколо Лондону навалом, та й не такі вже й вони піки. Тому зовсім необов'язково їхати так далеко. Але якщо хочеться гір, то краще вже Уельс чи Шотландія.
Comments