Моє життя в Лондоні

The Big Blue (Le grand bleu) Вперше побачив цей фільм років 5-10 тому, набагато пізніше інших робіт Люка Бессона (Luc Besson) : Leon, 5th element. Я не осилив з першого разу 3-х часової саги про двох друзів-пірнальників. Але декілька років тому зірки на небі так дивно співпали, що я його таки подивився. І був заінтригований, здивований та зачарований! Не вірилося, що щось подібне й глибоке зняв такий попсовик як Бессон. Це безперечного його кращий фільм. Й як на мене, найкраща роль Жана Рено (Jean Reno) . Рецензія Екслера Догори (Up) Прикольний мільт, але забагато обридлих "сімейних цінностей". Дивно як цей фільм потрапив до 250 кращих усіх часів, й не просто потрапив а опинився на 65 місці! Містика. Ані Шреки (Shrek 1-3), Мадагаскари (1-2) чи Льодовикові періоди (1-3) туди не потрапили. Рецензія Екслера Ангели й демони (Angels & Demons) Тим хто ще не подивився цей витвір, раджу почитати рецензію Екслера й забути про нього й подивитися натомість щось більш-менш пристойне

Подивився нещодавно випуски міні-скетчів "Big Trains" з чудовим Саймоном Пегом (Simon Pegg). Ось один скетч про спортсменів А ось, я так розумію "запозичення", в одному з випусків прожекторапарисхілтона. Ні краплі не змінили, лише переклали (дослівно!) діалог. Дивитися з 4.03 хвилини. PS Скетчі, до речі, вже давно пропали з ППХ. Натомість вони стали запрошувати відомих людей, що не завжди цікаво й тим більше несмішно. Можливо закінчилися ідеї у хлопців?

Ще один світанок у горах. Та ще й який! Щоб там не казали, але Альпи - це найкращі гори Європи. У мене було дві причини щоб відвідати Мюнхен: пивний фестиваль Oktoberfest , штаб-квартира компанії яка крім усього іншого випускає найкращу автомобільну рекламу (на мою суб'єктивну думку). Ні, 3 причини - Мюнхен ще є столицею Баварії. Мюнхен ( Munich ) Був чудовий недільний ранок. Місто ще спало, на вулицях було порожньо. Але не надовго. Це було 4-е листопада - останній день Октоберфесту. Я відразу поїхав до BMW Tower, але припаркуватися там не вийшло й я повернувся до центру, де планував провести всю першу половину дня. План був такий: пройтися історичним центром, зайти на пивний фестиваль, десь перекусити й потім вирушити до сусіднього Штудгарту. Ну не зовсім сусіднього, десь 200 км. Старе місто дуже гарне. Можливо у сучасних німців й не вистачає візуальної естетики, але зберігати старовинне вони вміють не гірше ніж ті ж британці. У Мюнхені є річка невеличка. По всьому місту розклеє

В продовження історії про рекламу нової 5-ї серії BMW . Ось новий ролик, в якому поєднані два технічних дива: суперсучасне авто та перлина містобудування - віадук Мілау

Алекс Екслер - це щось. Ось уривок з його рецензії на черговий російський "бойовик": ... а доблестные контрразведчики являются не только мастерами пестика и удара по бейцам, но еще и Посвященными в Высший Круг Неземного Знания Таблицы Умножения.

Хорватія, яка виявилася справжнім відкриттям для мене, лишилася позаду. Я мчав словенськими дорогами до Відня. Чому саме туди? Не знаю. Просто так захотілося. В Австрії я вже вже був. Того разу подивитися нічого не встиг, зате вдосталь накатався. Австрія - компактна європейська країна й головною прикрасою є чарівні Альпи. Не знаю чому мені так подобаються гори, можливо тому, що все своє життя я провів не рівнинах центральної України. Австрія зустріла мене не дуже гостинно. Якщо у всі інших країнах перед тим як попасти на платну дорогу потрібно або заплатити або отримати спеціальний квиток, завдяки якому потім можна буде заплатити. Але в будь-якому випадку не можна потрапити на платну частину дороги просто так. Ні в Іспанії, Франції, Італії, Бельгії чи навіть у Хорватії. А от у Австрії не просто можна запросто. Вірніше там платні дороги ніяк не відокремлені від неплатник. Знаки німецькою мовою не рахуємо. Я колись вчив німецьку, але крім Гітлер капут та хенди хох нічого не пам'ятаю.

Після Корчули ми пішли до Шібеніка. Пам'ятаю так мене називали батьки, коли я був малий й творив якусь шкоду :) Шібенік ( Sibenik ) Так от Шібеник - це невелике місто, яке знаходиться у гирла річки Крка (Krka). Вхід до протоки, яка відділяє, затоку від моря, колись охороняла фортеця, яка збудована просто на воді як Венеція. В протоці знаходиться закинута військова частина. Ми використали причал для вивчення різних маневрів на кшалт "паркування заднім ходом в марині" та ін. Ми пристали прямо до набережної, яка якщо й не є центральною вулицею міста, то точно є такою в старій його частині. Старе місто збудоване на схилі пагорба, на вершині якого знаходиться ще одна фортеця, яка охороняла гирло ріки. Вузенькі вулички, старий цвинтар, середньовічний собор - така собі міні Італія з великим плюсом - відсутністю натовпу туристів. Скрадін (Skradin) Недалеко від Шібеніка є водоспади. Щоб дістатися туди потрібно було піднятися уверх по річці й перетнути Прокляте озеро (Prokljansk

Як я вже писав у нашої компанії були амбіційні плани дійти від Сукошана до Дубровника й назад за 6 днів. А це без малого 400 км в один бік. По дорозі ми зупинялися в маринах або просто швартувалися до набережних у спеціально відведених місцях. Задар ( Zadar ) У вечері першого дня ми пішли до Задару послухати "орган", яким грає прибій, та побачити сонячну систему, зроблену із сонячних батарей, яка заряджається вдень й світить вночі. Історія міста налічує більше 2 тис. років. Свого часу він належав до Венеціанської республіки, Римської та Візантійської імперій. В 90-х роках минулого століття Хорватія воювала з Сербією за свою незалежність. На багатьох будинках лишилися сліди від куль або сліди недавніх косметичних ремонтів. Корчула ( Korcula ) На третій день ми дійшли до Корчули. До Дубровника лишалося близько 100 км, але часу вже не було. Вирішили прогулятися містом й потім повертатися назад. По дорозі до Корчули ми заходили в Рогожніцю (Rogoznica) та Хварт ( Hvar ). Обидва мі