Моє життя в Лондоні

У четвер ми з Юрою побували на одному з найбільших європейських автосалонів – British motor show 2006 . Квитки придбали заздалегідь, через Інтернет. Автосалон проходив у великому виставковому центрі ExCel, що знаходиться в районі Docklands, південний-схід Лондону, недалеко від моєї улюбленої Canary Wharf :) Погода була не дуже, але це нам настрою не зіпсувало. Власне автосалон почався ще до виставкового комплексу: на спеціальному майданчику відбувався extreme test drive :) Майже усі експозиції розмістились у двох величезних залах, збудованих на місці Royal Victoria Dock. Одна із зупинок DLR так і називається. Ми вирішили почати з основних брендів, які розташувались якраз коло східного входу: Aston Martin, Jaguar, Land Rover, SAAB та ін. Посидіти в DB9 та V8 (обидва Aston Martin) нам не вдалось – надто велика черга бажаючих, зате ми випробували SAAB 9.5 aero. Досить непогана альтернатива BMW у якості авто-мрії :) Звичайно не обминули усілякі цікаві авто на кшалт раритетних кабріолетів

У неділю з самого ранку ми гуртом (Лена, Юра, Женя (м) та я) подались у лондонський зоопарк, який знаходиться у The Regent’s Park . Він є одним з найкрасивіших парків британської столиці і розташований у фешенебельному районі, поряд з відомою Baker Street. Що відразу кидається в око, так це невелика кількість тварин. І хоча зоопарк не такий вже й малий. За розмірами напевно як київський. Для порівняння на мапі Лондона він займає лише невеличкий шматочок на півночі The Regent’s Park :) Зовні більше схожий на миколаївський епохи раннього занепаду застою :) Ми не побачили слона, його там просто не має, лише два тигри, лев та 2 левиці. З великих хижаків – це все. Зате там були два коники невідомої породи, схожі на зебру, але з, напевно, собачою головою. Безліч птахів, трохи маленьких мавпочок, які були не в клітці, а у відкритому вольєрі, невеличка групка прихильників Лінуса Торвальдса – пінгвінів :) А також мурахоїд, гієни, два красеня жирафа, декілька різновидів свиней та звичайнісінькі

Зараз літо (тут воно таке ж спекотне як і в Києві) - гарна пора щоб по подорожувати. Я виріши кожні вихідні подорожувати куди-небудь. Відомих та привабливих місць тут хоч відбавляй. Я знайшов досить непоганий сайт про цікаві місця в Англії і вирішив почати з південного сходу . Практично у кожний куточок можна без перешкод добратись залізницею або ж автобусами за годину-півтори, хіба що крім Southampton та Winchester. У деяких містах я вже був: якось ми побували в Oxford та проїздили через Brighton, коли їхали на море :) Обидва ці міста знаходяться на однаковій відстані від London’у – година потягом або автобусом. Я обрав Brighton. У суботу вранці перевірив розклад потягів з London Victoria до Brighton (потяги йдуть кожні півгодини) і десь годин о 10-тій вирушив до станції Alperton (Piccadilly Line) так як Central Line знову не працювала. Вже через 30 хвилин я був на Victiria Station. Як виявилось бажання подорожувати виникло не тільки у мене одного, тому довелось вистояти чергу до кв

Два тижні тому, у суботу, ми згадали щасливі шкільні та студенські роки, коли нас вивозили в підшефні колгоспи збирати яблука, картоплю та іншу поживність :) Ми – це Юра, Лена, малий Женя і я. Ми поїхали на ферму Garsons Farm. Чомусь пригадався французський серіал, пам’ятаєте “Helene et les garcons”? :) Ферма – це не зовсім те, що ви можливо собі уявили. На перший погляд все так само, оброблена замля, ділянки з різними ягодами, овочами та фруктами. Але на цьому усі подібності закінчуються. Господарі не збирають, не пакують, не вивозять на базар і там не продають нічого. Навпаки, вони заманюють сюди (в тому числі і через власний інтернет сайт - http://www.garsons.co.uk/ :) лондонців, переважно overstressed office workers, які із задоволенням хочуть стати фермерами на якусь годину-півтори, збираючи клубніку, малину, шпоришки, чорну смородину тощо. Потім увесь зібраний урожай потрібно зважити і викупити у спеціальних ларьках. Організовано все добре. А черги біля ларьків нікого не лякають