Моє життя в Лондоні

Минулого тижня я знову узяв машину на прокат. На цей раз - Vauxhall (Opel) Astra 1.6 SXI. Пригнав у четвер у вечері і вже наступного дня ми разом з Дімою - мій товариш, що зараз знаходиться тут у відрядженні - покатались нічним Лондоном. До речі, тут уже повним ходом йдуть приготування до Різдва. Центр міста вже прикрашений, в магазинах розпочинаються розпродажі :) О 10-тій годині в суботу я, Діма та його товариш Міша, вирушили до Bournemouth (вимовляється як Бормус :) На М25 попали у сильний дощ, а потім взагалі під зливу. Машину оточувала стіна дощу настільки щільна, що ледь було видно стоп-вогні авто, що їхало перед нами. Тривало це неподобство десь з півгодини. Потім почало розвиднятись і навіть вийшло сонце. Тому ми вирішили заїхати подивитись на відомий Stonehenge . Мені чомусь здавалось, що це місце повинно бути якимось іншим, більш загадковим. А виявилось, що камінці не такі вже й великі і стоять ледь не біля самої дороги. Хоча звичайно дивуєшся, як таке могли сттворити люди б

Погода у неділю була як на замовлення – сонячно й тепло. Зранку традиційний спортзал, потім сніданок туриста і знову на моторвей. На цей раз на північний захід. Моторвей починається майже за рогом, тому відчути радість стояння у пробці мені цього разу не вдалось :) Першою моєю зупинкою має стати містечко Cheltenham, що знаходиться між Oxford та Birmingham. До студмістечка долетив майже не помітно, а потім почалося! Є тут така особливість: якщо ви бачити на мапі Британії важливу автостраду, то не радійте передчасно. Ні, поткриття там буде чудове і про обмеження швидкості не потрібно хвилюватись. Але цілком можливо, що транспортна “артерія” може виявитись звичанісінькою дорогою з однієї вузенької полоси у кожному напрямку. Ось і їхали ми 20 миль із середньою швидкість в 30 миль на годину за фурою, аж поки її водію не приспічило і він не зупинився на одному із сервісів. Челтенхем – невеличке місто, щось на зразок провінційної Вінниці чи Житомира. Має власний університет, більш ніж упевне

Два тижні промайнули дуже швидко. Сьогодні четвер. Знову під вікном стоїть новенький Vaxhall (Opel). Тільки на цей раз Astra, а не Corsa. Різниця велика: Астра потужніша, важча, більша та має ширшу колісну базу, що значно збільшує керованість. Вана краще тримає дорогу, дозволяє більшу динаміку на поворотах, та й взагалі відчуваєш себе комфортніше. Салон просторіший, кермо та перемикач скриньки бігунців зручніші. Єдине, що мені не дуже подобається, її дизайн, особливо із заду. Буду намагатися наступного разу замовити Volskwagen Golf. У пятницю була нічна прогулянка на 40 миль - до Вотфорда й назад. Повертався пустим моторвеєм, то ж дозволив собі трохи полихачити. При швидкості 90 миль на годину мотор починає тихенько завивати, але на керованість авто це не впливає. Ось нарешті і субота. З самого ранку у спортзал, потім заїхати в агенство розпитати про контракт і потім можна гайнути куди-небудь. У мене складений список на півроку в перед, щоправда іноді доводиться його коригувати. Одніє

Dyrham Park - це маєток в стилі Барокко та власне парк, загальною площею 1 кв. км. Знаходиться він у живописному місці, на пагорбі. Сам маєток розташований в долині. Крім будинку там є сад з озерцем, невелика церква та кладовище. На подвір'ї зустрів фазана, який поважно ходив туди-сюди, а коли його намагались сфотографувати, ховав голову, роблячи вигляд, що вичищає пір'я. Відвудувачі в основному люди літнього віку. Спеціально для них а також для лінивців між парковкою та маєтком курсує шатл, дуже схожий на амбіційну маршрутку. Проїзд безкоштовний, але зате відвідування парка платне :) З пагорба відкривається чудовий вигляд на countryside. Десь там на захід знаходиться Брістоль , а десь на півдні за схидами заховався Bath . Місто-курорт, відомий на весь світ своїми лазнями :) Воно розташоване в долині, чи скоріше розщелені, і вулиці міста утворюють яруси. Невелике, компактне, з гарним історичним центром, де знаходиться Hisgth Street, невід'ємний собор, парк та крикет-клаб :

Уже близько 16 років моє життя нерозривно пов'язане з високими технологіями. Стрімкий розвиток ІТ кінця минулого століття безповоротно змінив життя мільонів якщо не мільярдів людей в усьому світі. Багато з тих, хто стояв у витоків цього руху, назавжди вписав своє ім'я в історію ІТ. Серед них один із "батьків" Google - Сергій Брін , творець системи он-лайн розрахунків та колишній киянин - Сергій Левчін та багато інших. Почесне місце серед новітніх героїв займає один з розбудовників RuNet - Артємій Лєбєдєв . Один мій товариш (Дімич, привіт! :) деякий час пропрацював у київській студіі Лєбєдєва і особисто знайомий з Тьомою. Ніякий преференцій мені це, звичайно, не дає, та й не про це зараз мова :) Не знаю, що мене спонукало почати так пафосно, наче виспут на 27 з'їзді КПРС або принаймні на партійних зборах Мурило-Курилівецького машзаводу. А все почалося зі статті в "Ководстві". Там в якості ілюстрації представлена карта лондонського метрополітену за 1908

Вже закінчується 2-й тиждень, як я останій раз сидів за кермом. Тому стриматись було неможливо, тим більше компанія Alamo пронувала буже привабливі умови: 52 фунти за 3 дні, тоді як я заплатив перший раз 39 за один день. Поредньо зробивши "резервацію" на сайті, у пятницю після роботи поіхав у Хітроу за авто. Тиждень видався важкий (нас було лише 2 заміть 5-ти), до того ж я вже горів нетерпінням проїхатись, що менеджер "впарив" мені додаткову страховку. Я зрозумів це лише вдома, коли переглянув документи. В суботу зранку в повній готовності: навігаційне причандалля, список "To Do" чи то пак "To Visit", я попрямував у Річмонд. Пару разів промахнувшись на поворотах, я таки змінив "ярди" на "метри" та "милі" на "кілометри" в налаштуваннях TomTom'а:) В цей день погода була не дуже, взагалі обіцяли дощ. Але дощу не було, а після обіду навіть вийшло сонечко. Поблукавши парком, випивши горячого шоколаду та поди