Dyrham Park - це маєток в стилі Барокко та власне парк, загальною площею 1 кв. км. Знаходиться він у живописному місці, на пагорбі. Сам маєток розташований в долині. Крім будинку там є сад з озерцем, невелика церква та кладовище.
На подвір'ї зустрів фазана, який поважно ходив туди-сюди, а коли його намагались сфотографувати, ховав голову, роблячи вигляд, що вичищає пір'я.
Відвудувачі в основному люди літнього віку. Спеціально для них а також для лінивців між парковкою та маєтком курсує шатл, дуже схожий на амбіційну маршрутку. Проїзд безкоштовний, але зате відвідування парка платне :)
З пагорба відкривається чудовий вигляд на countryside. Десь там на захід знаходиться Брістоль, а десь на півдні за схидами заховався Bath.
Місто-курорт, відомий на весь світ своїми лазнями :) Воно розташоване в долині, чи скоріше розщелені, і вулиці міста утворюють яруси. Невелике, компактне, з гарним історичним центром, де знаходиться Hisgth Street, невід'ємний собор, парк та крикет-клаб :)
Крім характерного розташування будівель, місто відрізняється ще й незвичним матеріалом, з якого вони збудовані. Як правило, це білий камінь, дуже схожий на ракушняк.
Мені сподобався Regent House - будівля на пагорбі у вигляді здоровенного півкола, двір якого утворює прилеглий парк. По дорозі до цього місця мені довелось пройти по Gay Street, на якій я зустрів таку рідну для кожного Java програмера вивіску :)
Завершується вулиця площею у вигляді кола, в центрі якого росте 4 здоровенних дерева. Боюся навіть уявити, скільки їм може бути років.
На вулицях міста зустрічав, що зовсім не дивно, багато туристів, що розмовляли російською або навіть українською.
Через ценр міста протікає невеличка річка Avon, яка потім біжить до Брістоля.
Дорога додому виявилась чи не найзахоплюючою пригодою за останні декілька тижнів. Спочатку я пройшов декілька рівнів Need For Speed (грулька на комп'ютері - симулятор автогонок). Так от, уявіть собі майже гірьський серпантин (дорога змініє напрямок відразу у двох площинах), ніч, по одній полосі в кожному напрямку і обмеження швидкості у 60 миль (на моторвеях - 70 :) Потім була величезна пропка десь посеред поля - 6 кілометрів повзли цілу годину. І лише через півгодини я дістався до моторвєю, яким домчав до Лондону.
Таким чином дістався до Хітроу я рівно на півтори години пізніше, ніж планував. Заправив повний бак, повернув авто і поки мікроавтобус віз мене до Терміналу 1, мав змогу споглядати захоплюючу картину - нічний Хітроу. Він, як велитенський організм, продовжував жити своїм власним життям, сяючи сотнею тисяч вогників й приймаючи та відправляючи десятки літаків на годину.
Ось і все. Слідуючі вихідні на колесах плануюються через 2 тижні.
На подвір'ї зустрів фазана, який поважно ходив туди-сюди, а коли його намагались сфотографувати, ховав голову, роблячи вигляд, що вичищає пір'я.
Відвудувачі в основному люди літнього віку. Спеціально для них а також для лінивців між парковкою та маєтком курсує шатл, дуже схожий на амбіційну маршрутку. Проїзд безкоштовний, але зате відвідування парка платне :)
З пагорба відкривається чудовий вигляд на countryside. Десь там на захід знаходиться Брістоль, а десь на півдні за схидами заховався Bath.
Місто-курорт, відомий на весь світ своїми лазнями :) Воно розташоване в долині, чи скоріше розщелені, і вулиці міста утворюють яруси. Невелике, компактне, з гарним історичним центром, де знаходиться Hisgth Street, невід'ємний собор, парк та крикет-клаб :)
Крім характерного розташування будівель, місто відрізняється ще й незвичним матеріалом, з якого вони збудовані. Як правило, це білий камінь, дуже схожий на ракушняк.
Мені сподобався Regent House - будівля на пагорбі у вигляді здоровенного півкола, двір якого утворює прилеглий парк. По дорозі до цього місця мені довелось пройти по Gay Street, на якій я зустрів таку рідну для кожного Java програмера вивіску :)
Завершується вулиця площею у вигляді кола, в центрі якого росте 4 здоровенних дерева. Боюся навіть уявити, скільки їм може бути років.
На вулицях міста зустрічав, що зовсім не дивно, багато туристів, що розмовляли російською або навіть українською.
Через ценр міста протікає невеличка річка Avon, яка потім біжить до Брістоля.
Дорога додому виявилась чи не найзахоплюючою пригодою за останні декілька тижнів. Спочатку я пройшов декілька рівнів Need For Speed (грулька на комп'ютері - симулятор автогонок). Так от, уявіть собі майже гірьський серпантин (дорога змініє напрямок відразу у двох площинах), ніч, по одній полосі в кожному напрямку і обмеження швидкості у 60 миль (на моторвеях - 70 :) Потім була величезна пропка десь посеред поля - 6 кілометрів повзли цілу годину. І лише через півгодини я дістався до моторвєю, яким домчав до Лондону.
Таким чином дістався до Хітроу я рівно на півтори години пізніше, ніж планував. Заправив повний бак, повернув авто і поки мікроавтобус віз мене до Терміналу 1, мав змогу споглядати захоплюючу картину - нічний Хітроу. Він, як велитенський організм, продовжував жити своїм власним життям, сяючи сотнею тисяч вогників й приймаючи та відправляючи десятки літаків на годину.
Ось і все. Слідуючі вихідні на колесах плануюються через 2 тижні.
Comments