Skip to main content

Фільмоскоп: Still Crazy, Julie and Julia and The Damned United

Still Crazy
Дуже симпатичний братинський фільм про колишніх зірви-голів, які пройшли через "вогонь воду й мідні труби" 70х - тобто "sex, drugs & rock'a'roll". Усі герою колись були забойною й легендарною рок-групою а зараз їм усім за 50 й саме час зробити якусь дурницю щоб відчути втрачений смак життя. Ось вони й вирішили видправитись у міжнародне турне на пошарпаному автобусі.

Хто не знає - неформальний музичний рух в Британії дуже сильний й до тепер. Починаючи з весни тут постійно проходять якісь музичні фестивалі. Дуже часто дійство відбувається серед поля й триває декілька днів. Народ живе в палатках неподалік, зручностей обмаль, обстановка спартанська. Такі івенти збирають десятки, іноді й сотні, тисяч. Публіка дуже різноманітна: від бородатих дядьків з пивними животами до сопливих тінейджерів. Ну й звичайно виконавці там відповідні - живі легенди й сучасні зірки.

Фільм якраз переповнений атмосферою ностальгії по славним молодим рокам. Мені дуже сподобалось.
А який там колоритний мідлендський акцент!

Оцінка: Клас! (4)




Julie and Julia
Нескладне, розважальне кіно про просту американку Julia (Меріл Стріп) яка за волею долі опинился у вишукано вищому світі Франції й не знайшла нічого кращого ніж опанувати кулінарні таємниці французької кухні. Результатом цього "квесту" стала книга рецептів, бестлер серед американських домогосподарок. Через декілька десятиліть інша американка Julie (Емі Адамс) вирішує перепробувати усі рецепти з книги - 524 - за 365 днів. Про свої успіхи вона пише в блог, який стає популярним серед сучасних домогосподарок й так далі, й тому подібне.

Подивився цей фільм лише заради Меріл Стріп (Meryl Streep), вона завжди грає чудово. Але й Емі Адамс (Amy Adams) мені теж дуже сподобалась.

Оцінка: Весело (4-)




The Damned United
Я вже не раз писав що футбол в Англії - це майже релігія. Навіть люди далекі від футболу напевно знаю про нещодавні успіхи Манчестер Юнайтед, Челсі, лондонського Арсеналу та Ліверпулю. Але в історії англійського футболу були й інші славні клуби, команди, тренери та гравці. Про один з таких клубів - Лідс Юнатед, вірніше про короткий епізод її історії, й розповідає цей фільм.

Майкл Шін (Michael Sheen) грає легендарного Браяна Клафа (Brian Clough), тренера який вивів команду Другої Ліги - Нотінгем Форест - в Першу Лігу (зараз Прем'єр Ліга), став чемпіоном та виграв Европейський Кубок двічі!

Цей фільм не стільки про футбол, скільки про видатну людини, легенду англійського футболу.

Оцінка: Добре (4+)

Comments

Popular posts from this blog

Вихідний у Кардіффі - столиці Уельсу

Наприкінці квітня їздили в Уельс. Погуляли з дітьми у великому парку (Bute Park) у самісінькому центрі Кардіффа, під стінами кардіффського замку. Погода була напрочуд гарна - сонячна й тепла. Як завжди, отримали багато позитивних емоція та вражень. Якось так виглядала столиця Уельса в кінці квітня Ось таймлапс нашої подорожі до кордону з Уельсом Ну й щоб два рази не вставати, перетин мостів, старого (Severn Bridge) й нового (Second Severn Crossing), через річку Северн (River Severn), яка розділяє південний Уельс та західну Англію P.S. Підтримайте YouTube-ра початківця, ставте "лайк" та підписуйтесь на мій канал
Останній раз я тут писав за 4 дні до початку повномасштабної війни. 2 роки та 5 місяців вже минуло з того часу. Нічого не писав, тому що не вистачає слів, щоб передати увесь той біль, злість та ненависть. Ще під час ковіду, коли полегшили умови карантину й дозволили виходити на вулицю, почав ходити по декілька годин на день. Спочатку по 5 тисяч кроків, потім 10. Зараз уже дійшов до 16 тис. кроків на день в середньому. Свіже повітря дуже допомагає. Раніше під час прогулянок слухав музику. Дуже швидко набридла. Youtube став справжнім спасінням. Український Youtube. Ось лише декілька каналів: Стерненко Армія ТВ Історія без міфів Загін кіноманів Телебачення Торонто Розмова Це ніхто не буде дивитись Підпільний стендап Підпільні Розгони Підпільний Кіноклуб Загони Майже Інтелектуальне Шоу Сольний Стендап Подкасти: Гуртом та вщент Підпільний подкаст Слідкуйте за здоров'ям (фізичним та психологічним) т...

Михаил Жванецкий в Лондоне

Вчера, то есть в воскресенье, вечером мы толпой сходили на концерт одного человека, имя которого говорит само за себя. Я помню еще с детства его монологи: "Начальник транспортного цеха", "Одесский пароход" и многие другие. В 2004 г. мы был на юбилейном концерте Михаила Михайловича в киевском концертном зале Украина, посвящённому его 70-ти (!) летию. Атмосфера тогда была потрясающая. Наверное все присутствующие получили неописуемое удовольствие и хороший заряд бодрости и отличного настроения. Меня тогда поразило умение этого человека очаровать и буквально влюбить в себя всех присутствующих буквально за несколько фраз. А сделать это с много тысячным залом далеко непросто. И вот вчера мы были на концерте в лондонском театре Phoenix. На этот раз это была практически новая программа. Все про то же самое: холостяков, женщин, женщина за рулем, власть имущих, евреев, Одессу, Москву, кошку Фелицию и много просто воспоминаний и наблюдейний.. Я плакал! Слов больше нет - остали...