Похмурий англійський ранок, пустий моторвей, сонний Стенстед, ледь не прогавлений рейс, сусіди - молода польська пара, приземлення. Ось нарешті й Іспанія!
10 хвилин на паспортний контроль, 15 хвилина на оформлення машини, перше перехрестя - ліва рука зрадливо тягнеться до перемикача швидкостей, а там двері. Але вже через півгодини я звик й до лівостороннього керма, дизельного авто та темпераментного стилю водіння іспанців і мчав на південний-захід у Гібралтар.
Через деякий час із за пагорба виринув приморський пейзаж - стрічка піщаного пляжу, вздовж якого розкинулося якесь містечко. А потім я побачив пагоду. Як всі інші будівлі, виглядала вона дуже просто, навіть аскетично.
Саме за це я люблю подорожувати машиною: можна зупинитися там де хочеться, й настільки наскільки хочеться, й поїхати куди хочеться і при цьому не від кого не залежати.
Як на зло, за 10 км від точки призначення небо затягло хмарами й почав накрапати дощик. У самому місті мене зустріла злива. Найкраще місце у Гібралтарі - The Rock of Gibraltar і його найпівденніша точка Europa Point. Я сфотографував його із західного боку на зворотньому шляху. Кому цікаво, на Flickr є непогані фотки.
Покружлявши вуличками Гібралтару, я помчав далі - у Тарифу. Дощ вщух, але піднявся вітер. Вірніше він тут дме завжди. Саме тому серед серфінгістів Тарифу називають європейською столицею вітрів.
Місто чимось дуже схоже на Брайтон. Місцями обшарпане, місцями досить навіть нічого. З берега видно Африку, можна навіть змотатися у Марокко за 14 євро на місцевому CityCat.
Є декілька версій щодо походження назви міста. Одна з них твердить, що від нього походить поняття тариф. Ось ця дошка схожа на фінансові результати.
Раніше я, як багато хто з вас, думав, що протока між Європою й Африкою наувужча саме біля Гібралтару. Це було б логічно, тому що протока носить їмя цього міста. Але як виявилося, найвужча протока якраз біля найпівденнішої точки Європи - міста Тарифа :) Ось вона - Африка, видніється за маяком.
Я видурив у банкомата трохи грошей, заїхав у Лінд затарився ковбасою та й поїхав назад у Малагу.
Іспанія. Частина I-ша.
Іспанія. Частина II. День перший: Малага - Гібралтар - Тарифа - Малага
Іспанія. Частина III. День другий: Малага - Картахена - Ель Оазіс
Іспанія. Частина IV. День третій: Аліканте - Валенсія
Бонус: Водії в Іспанії
10 хвилин на паспортний контроль, 15 хвилина на оформлення машини, перше перехрестя - ліва рука зрадливо тягнеться до перемикача швидкостей, а там двері. Але вже через півгодини я звик й до лівостороннього керма, дизельного авто та темпераментного стилю водіння іспанців і мчав на південний-захід у Гібралтар.
Через деякий час із за пагорба виринув приморський пейзаж - стрічка піщаного пляжу, вздовж якого розкинулося якесь містечко. А потім я побачив пагоду. Як всі інші будівлі, виглядала вона дуже просто, навіть аскетично.
Саме за це я люблю подорожувати машиною: можна зупинитися там де хочеться, й настільки наскільки хочеться, й поїхати куди хочеться і при цьому не від кого не залежати.
Як на зло, за 10 км від точки призначення небо затягло хмарами й почав накрапати дощик. У самому місті мене зустріла злива. Найкраще місце у Гібралтарі - The Rock of Gibraltar і його найпівденніша точка Europa Point. Я сфотографував його із західного боку на зворотньому шляху. Кому цікаво, на Flickr є непогані фотки.
Покружлявши вуличками Гібралтару, я помчав далі - у Тарифу. Дощ вщух, але піднявся вітер. Вірніше він тут дме завжди. Саме тому серед серфінгістів Тарифу називають європейською столицею вітрів.
Місто чимось дуже схоже на Брайтон. Місцями обшарпане, місцями досить навіть нічого. З берега видно Африку, можна навіть змотатися у Марокко за 14 євро на місцевому CityCat.
Є декілька версій щодо походження назви міста. Одна з них твердить, що від нього походить поняття тариф. Ось ця дошка схожа на фінансові результати.
Раніше я, як багато хто з вас, думав, що протока між Європою й Африкою наувужча саме біля Гібралтару. Це було б логічно, тому що протока носить їмя цього міста. Але як виявилося, найвужча протока якраз біля найпівденнішої точки Європи - міста Тарифа :) Ось вона - Африка, видніється за маяком.
Я видурив у банкомата трохи грошей, заїхав у Лінд затарився ковбасою та й поїхав назад у Малагу.
Іспанія. Частина I-ша.
Іспанія. Частина II. День перший: Малага - Гібралтар - Тарифа - Малага
Іспанія. Частина III. День другий: Малага - Картахена - Ель Оазіс
Іспанія. Частина IV. День третій: Аліканте - Валенсія
Бонус: Водії в Іспанії
Comments
А на твой взглдя: где лучше водят - здесь или в Европе? Где водители вежливее?
Руст.