Коли я залишив Венецію, вже смеркалося. До кордону із Словенією було близько 100 км, а я поняття не мав потрібна мені віза чи ні. Якщо Словенія в Євросоюзі, то ні, а якщо ні, то я пропав. На щастя, Словенія є членом Євросоюзу і кордон з Італію представляв собою велику стоянку для дальнобійників та "законсервований" (іншими словами кинутий напризволяще) пропускний пункт посеред автостради.
Після переповненого італійського моторвєю, словенський був схожий на провінційну дорогу. Порожня, без будь-яких ознак життя і з не самим гарним покриттям. Мені стало моторошно, але десь через годину я виїхав на кордон з Хорватією. Прикордонники з такими рідними слов'янськими рисами й такою схожою мовою, тим не менше не хотіли мене пускати до країні, так я у мене не було оригінальних паперів на машину. Але мені повірили на слово й ось я на залитому світлом моторвеї з новісіньким покриттям. Якось а ж не віриться що Словенія в Євросоюзі, а Хорватія - ще ні. За моїм відчуттям все повинно було б бути навпаки.
Хорватія (Croatia)
Якщо глянути на карту, то західна частина країни - це смуга вздовж узбережжя Адріатичного моря, завширшки 100 км. Щоб потрапити на узбережжя потрібно перетнути Динарські Альпи. Моторвєй спускається в долину пологим серпантином й там відкривається такий краєвид! Це світанок у горах був чи не найкращим за всю подорож.
Взагалі Хорватія - стала справжнім відкриттям для мене: гарні дороги, привітні люди, середньовічна архітектура й надзвичайна за красою природа. Не має нічого кращого за поєднання гір та моря. Й що не дивно хорвати живуть непогано, не так добре як італійці чи німці, але цілком пристойно як для європейської країни. Про те як їм це вдається - далі.
Франція, частина I
Франція, частина II
Франція, частина III
Італія, частина I
Італія, частина II
Після переповненого італійського моторвєю, словенський був схожий на провінційну дорогу. Порожня, без будь-яких ознак життя і з не самим гарним покриттям. Мені стало моторошно, але десь через годину я виїхав на кордон з Хорватією. Прикордонники з такими рідними слов'янськими рисами й такою схожою мовою, тим не менше не хотіли мене пускати до країні, так я у мене не було оригінальних паперів на машину. Але мені повірили на слово й ось я на залитому світлом моторвеї з новісіньким покриттям. Якось а ж не віриться що Словенія в Євросоюзі, а Хорватія - ще ні. За моїм відчуттям все повинно було б бути навпаки.
Хорватія (Croatia)
Якщо глянути на карту, то західна частина країни - це смуга вздовж узбережжя Адріатичного моря, завширшки 100 км. Щоб потрапити на узбережжя потрібно перетнути Динарські Альпи. Моторвєй спускається в долину пологим серпантином й там відкривається такий краєвид! Це світанок у горах був чи не найкращим за всю подорож.
Взагалі Хорватія - стала справжнім відкриттям для мене: гарні дороги, привітні люди, середньовічна архітектура й надзвичайна за красою природа. Не має нічого кращого за поєднання гір та моря. Й що не дивно хорвати живуть непогано, не так добре як італійці чи німці, але цілком пристойно як для європейської країни. Про те як їм це вдається - далі.
Франція, частина I
Франція, частина II
Франція, частина III
Італія, частина I
Італія, частина II
Comments