Skip to main content

Lille, друга спроба

Перший раз у французькому Лілі я був більше року тому. Та подорож не те щоб зовсім не вдалася, але була й не сама приємна. Була пізня осінь, майже весь день дощило, мене затримали на паспортному контролі і як наслідок я не встиг не свій потяг й довелося чекати наступного - через 1.5 години. І на останок, випадково стер усі фото.

Не люблю залишати справи незавершеними, тому наша зустріч була неминуча. Цього разу я вирішив їхати машиною. Діма згодився скласти мені компанію.

Термінал Євротунелю мене здивував. Поки я гальмував перед закритим шлагбаумом, відкривав вікно на сенсорному екрані висвітилися мої данні й все, що мені лишилося зробити - натиснути кнопку що я згоден із запропонованим часом відправлення. Я вказав реєстраційний номер машини, коли бронював квитки через інтернет. Ось така автоматизація :)

Далі все було звично: 40 хвилин у поїзді під Ла-Маншем, годину моторвеєм і ось нарешті Лілль.

Лілі відомий своїми музеями, які найкращі у Франції, після Парижу, звичайно.


Деякі будинки перетворені на витвори мистецтва


Зелені ще дуже мало, хоч місто й набагато південніше ніж той же Лондон, наприклад.
http://farm4.static.flickr.com/3319/3500607046_9aec508a8d.jpg?v=0

Вздовж однієї з центральних вулиць виставлені жахливі скульптури малюків чорного кольору з драконівськими хвостами


Центральна площа схожа на таку ж саму у Брюге.




PS
Дороги там паршиві. Навіть дуже, особливо до Ліля.

Comments

Rustam Sydykov said…
Привет, Женя.

А сколько ты туда ехал? По карте туда ехать около 4-х часов. Ну, 40 минут там Евротунелем. Ты 6 часов был за рулем за поездку?

Руст.
Yevhen said…
Привіт, Руст!
Вся дорога зайняла біля 3х годин, щоправда іхав я швидко :) Година з Ліля до Калей, 50 хвилин тунель й година з Фолкенстоун до дому.

Хочеш поіхати?

Popular posts from this blog

Михаил Жванецкий в Лондоне

Вчера, то есть в воскресенье, вечером мы толпой сходили на концерт одного человека, имя которого говорит само за себя. Я помню еще с детства его монологи: "Начальник транспортного цеха", "Одесский пароход" и многие другие. В 2004 г. мы был на юбилейном концерте Михаила Михайловича в киевском концертном зале Украина, посвящённому его 70-ти (!) летию. Атмосфера тогда была потрясающая. Наверное все присутствующие получили неописуемое удовольствие и хороший заряд бодрости и отличного настроения. Меня тогда поразило умение этого человека очаровать и буквально влюбить в себя всех присутствующих буквально за несколько фраз. А сделать это с много тысячным залом далеко непросто. И вот вчера мы были на концерте в лондонском театре Phoenix. На этот раз это была практически новая программа. Все про то же самое: холостяков, женщин, женщина за рулем, власть имущих, евреев, Одессу, Москву, кошку Фелицию и много просто воспоминаний и наблюдейний.. Я плакал! Слов больше нет - остали...

"Широка страна моя родная"

Прикидав по карті майбутню подорож по периметру США. Сподіваюся вдасться її здійснити цього року. Так от, по гуглокартам виходить 8 тис. миль (приблизно 12 тис. км), 5 днів - у дорозі. Якщо із зупинками то десь два повних тижні, як мінімум. Потім стало цікаво а скільки ж буде від Москви до Хабаровська, наприклад? Гугл покряхтів трохи й здався. А що скаже "рідний" Яндекс? На жаль, проїхати від Москви до Хабаровська неможливо. Принаймні науці такі дані невідомі. Такі справи, малята.

Liverpool

Давно хотів побувати у Ліверпулі. Місто оголошене культурною столицею Європи 2008 року, там постійно щось відбувається ні й просто цікаво. Що відомо пересічному буваці про Ліверпуль? Декілька речей: там була заснована група Бітлз (The Beatles) , там є славетний футбольний клуб, який має напевно найвражаючу євроісторію серед усіх англійських клубів. Що ще? Колись Ліверпуль був центром работоргівлі. Мабуть й усе. Ще відомо, що він один з найбільших промислових центрів у найбільш промисловому районі Королівства. Довгий час регіон був депресивним і проблемним для усіх урядів. Але останнім часом почав відроджуватись. Чого я чекав від цієї подорожі? Важко сказати. Просто хотілось поїхати кудись далеко, щоб гарна дорога, висока швидкість й чудова музика. Подорожувати самому не так цікаво як з кимось, тому я прихопив Діму , ново-прибулого HSMPшника. Місто мене здивувало. Не очікував я такого від великого промислового міста з неоднозначною історичною спадщиною. До Ліверпуля ми ...