Давно нікуди не їздив (далеко) та й боляче було дивитися на машину, яка самотньо стоїть на порожній стоянці перед будинком.
Трансконтинентальну подорож у Францію вирішив відкласти на вересень. Варіантів було два: Уельс або Шотландія. Їхати на декілька днів не хотілося, тому був обраний Уельс, вірніше північний Уельс. Я з ним ще не закінчив. Тамтешні дороги мені дуже сподобалися своєї якістю та незаселеністю.
Кожна подорож повинна мати свою мету. В цій подорожі кінцевим пунктом мали стати місто Абердарон (Aberdaron) на північному заходу Уельсу. Це можливо було не зовсім вдалою ідеєю, краще було б поїхати в Холіхед (Holyhaed). Ну нічого, можливо наступного разу.
Виїхав з дому в 6 годин ранку і вже в 8 перетнув кордон Уельсу.
Від Ньюпорту (Newport) повернув на північ до Brecon Beacons National Park - національний парк, розташований навколо Чорних гір (Black Mountains). Неймовірно гарне місце. Я вже не раз казав, що найбільше люблю гори та море. Нажаль, на гірських дорогах можливості зупинитися й зробити декілька фотографій важко й іноді небезпечно, тому власних фотографій немає.
По дорозі зустрілось містечко Лландовері (Llandovery). До речі, побачив одну з особливостей
валлійської мови (Welsh language) - літера l на початку слова дублюється. Так от про містечко. Там є фортеця (зруйнована) й чудовий пам'ятник місцевому борцеві за незалежність.
Від Брекон (Brecon) подався на захід у приморське місто Нью Кі (New Quay). Не потрібно платити його з іншим містом Ньюкі (Newquay) в Корнвелі (Cornwall).
Невелике, приємне містечко з великим пляжем. До речі, в Уельсі багато справжніх піщаних пляжів, південь Англії, навіть "англійська рів'єра", відпочивають. До того ж узбережжя дуже гарне: пляжі, скелі, плоскі рівнини.
Далі - на північ, до Абердарону через ще один національний парк - Snowdonia.
Ну ось зовсім мало залишилося до кінцевого пункту і як це вже було не раз й не два, погода зіпсувалася настільки, що стало просто неможливо їхати. Густота дощової хмари (а це була саме вона, а не якись там туман) була настільки великою, що видимість була 5-10 метрів. Додайте до цього горбисту місцевість й вузьку (одна смуга) сільську дорогу (тим не менше з пристойним покриттям), щоб уявити собі всю радість водіння. Саме від таких доріг отримуєш найбільше задоволення. Машину витримала випробування на "відмінно".
Дорога додому - нецікава але приємна частина будь-якої подорожі. 250 миль гарними й вже порожніми (після 8 годин вечора) дорогами легко далися за 4 години.
Весь маршут (на Google Maps) зайняв 18 годин, протяжністю 655 миль (більше 1000 км).
Наприкінці квітня їздили в Уельс. Погуляли з дітьми у великому парку (Bute Park) у самісінькому центрі Кардіффа, під стінами кардіффського замку. Погода була напрочуд гарна - сонячна й тепла. Як завжди, отримали багато позитивних емоція та вражень. Якось так виглядала столиця Уельса в кінці квітня Ось таймлапс нашої подорожі до кордону з Уельсом Ну й щоб два рази не вставати, перетин мостів, старого (Severn Bridge) й нового (Second Severn Crossing), через річку Северн (River Severn), яка розділяє південний Уельс та західну Англію P.S. Підтримайте YouTube-ра початківця, ставте "лайк" та підписуйтесь на мій канал
Comments
Ничего себе! 18 часов!? А ты где-то отдыхал? Мне бы потребовался хороший сон где-то часов через 9-ть ;)
Руст.