Я бігун зі стажем. Починав ще студентом у вінницькому Лісопарку. Намагався не пропускати жодного дня, навіть у -15 бігав у футболці та спортивних штанях. Зараз теж намагаюся бігати регулярно, але іноді так неохота прокидатися вранці й одягати кросівки, особливо у дощ або прохолодну погоду (тут влітку +15 - цілком нормальна температура, так само як й узимку :)
Так от, уже місяць бігаю день у день. Але якщо ще тиждень назад ледь добігав 1 милю (~1.6 км) при середній швидкості 6.6 миль/г (~10.6 км/г), то зараз легко пробігаю 2 з лишком (~3.2 км) при середній швидкості 6.3 миль/г (~10.1 км/г).
Таким чином збільшивши дистанцію майже у два рази, середня швидкість упала менше ніж на 5%.
Й на додаток пару пісеньок з мого пробіжкового плейліста, допомагають тримати ритм :)
1.
2.
Ще іноді люблю погратися у гру "хто сільнише газує, то крутіше їздить". Все починається, стоїш перший перед світлофором, нікого не чіпаєш, чекаєш зеленого. Аж раптом з права, іноді зліва, підрулює якись "крючок". Як правило на дешевому "Рено", "Пежо" чи "Форді" обвішаному взякими спойлерами, порогами та іншими "прибамбасами" й невідмінним саббуфером у багажнику. Рідше на "породистому" БМВ, Мерседесі чи Ауді. Водії останніх органічно не переварюють БМВ й завжди намагаються це підкреслити. До речі, зараз я живу у Audi Land, тому що перше що кидається у око виходячи із станції - велекий автосалон Audi. Мені машинки із Інгольштату подобаються, можливо я навіть пропробую якийсь "заряджений" седан згодом.
Повертаємось до нашої гри. "Гарячий перець" нетерпляче гиркає на червоне світло (усі дивилися фастфудивське Fast and Furious) й зривається з місця на жовтий, залищаючи на асфальті товстий шар своєї гуми. Бадолага не знає, що злідуючий світлофор в ту ж мить стає червоним й ми неодмінно зутрінемося на наступному перехресті.
Звичайно, відчиття швидкості піднімає рівень адреналіну й я теж можу розкрутити свою далеко не хилу автівку до 4 тис. обертів за хвилину на другій передачі. Але ще я знаю що нічого так не дратує доморощених "шумахерів" як довольна пика, що з'являється у боковому вікні за мить до появи зеленого світла :)
Так от, уже місяць бігаю день у день. Але якщо ще тиждень назад ледь добігав 1 милю (~1.6 км) при середній швидкості 6.6 миль/г (~10.6 км/г), то зараз легко пробігаю 2 з лишком (~3.2 км) при середній швидкості 6.3 миль/г (~10.1 км/г).
Таким чином збільшивши дистанцію майже у два рази, середня швидкість упала менше ніж на 5%.
Й на додаток пару пісеньок з мого пробіжкового плейліста, допомагають тримати ритм :)
1.
2.
Ще іноді люблю погратися у гру "хто сільнише газує, то крутіше їздить". Все починається, стоїш перший перед світлофором, нікого не чіпаєш, чекаєш зеленого. Аж раптом з права, іноді зліва, підрулює якись "крючок". Як правило на дешевому "Рено", "Пежо" чи "Форді" обвішаному взякими спойлерами, порогами та іншими "прибамбасами" й невідмінним саббуфером у багажнику. Рідше на "породистому" БМВ, Мерседесі чи Ауді. Водії останніх органічно не переварюють БМВ й завжди намагаються це підкреслити. До речі, зараз я живу у Audi Land, тому що перше що кидається у око виходячи із станції - велекий автосалон Audi. Мені машинки із Інгольштату подобаються, можливо я навіть пропробую якийсь "заряджений" седан згодом.
Повертаємось до нашої гри. "Гарячий перець" нетерпляче гиркає на червоне світло (усі дивилися фастфудивське Fast and Furious) й зривається з місця на жовтий, залищаючи на асфальті товстий шар своєї гуми. Бадолага не знає, що злідуючий світлофор в ту ж мить стає червоним й ми неодмінно зутрінемося на наступному перехресті.
Звичайно, відчиття швидкості піднімає рівень адреналіну й я теж можу розкрутити свою далеко не хилу автівку до 4 тис. обертів за хвилину на другій передачі. Але ще я знаю що нічого так не дратує доморощених "шумахерів" як довольна пика, що з'являється у боковому вікні за мить до появи зеленого світла :)
Comments