Skip to main content

Фільмоскоп: East Is East, The Infidel

Невірний (The Infidel)
Як й у радикальній комедії "Чотири лева", у цій стрічці мова йде про мультикультурні проблеми.

Проста історія про пакістанскю родину в Ангії. Про непрості протиріччя між вірою й культурою, суспільсвом та особистістью. В 50-60 роки уряд Британії відкрив свій ринок праці для вихідців з колишніх колоній суто з економічних причин - потрібно було відбудовувати економіку країни після війни. Сотні тисяч пакістанців, індусів, афганців осіли на Острові, але багато з них так й не інтегрувалися у західне суспільство й продовжували жити як вони звикли у себе вдома. Недарма я здавав екзамен The Life in the UK, хоч шось буду знати з новітньої історії Британії :)

Навіть зараз, через багато років й поколінь, деякі райони Лондону нагадують вулиці Ісламабаду, Мумбая або Нью Делі. Район навколо Wembley, а особливо Ealing Road - гарна ілюстрація цьому.

Так от, це одна з найгостріших проблем сучасної Британії - неконтрольована міграція та культурна й соціальна інтеграція мігрантів. До речі, ситуація у сусідних Франції та Німетччині набагато гірші, але тут є один ньюанс: Британія - це острівна держава й її суспільство завжди було закритим.

Повертаємось до фільму. Це - комедія, смішна, дотепна й не зла, хоча й йдеться там про буже серьозні речі. Актор, що зіграв головного героя, - Омід Джалілі (Omid Djalili) - також відомий за рекламною серією сайту moneysupermarket.com - конкурента сурікатівського comparethemarket.com

Особливо кумедно показане підростаюче покоління: малолітня дочка головного героя гасає по будинку з шаблюкою, викрикуючи радикальні лозунги.

Рецензія Алекса Екслера

Оцінка: Мені сподобалося (4)



Схід є Схід (East Is East)
Цей фільм про ту ж саму проблему що й перший, але знятий 12 років тому. У ті роки проблема те ж стояла дуже госторо, можливо навіть гостріше ніж зараз. До того ж мова йде про змішану родину: чоловік - пакістанець, дружина - англійка.

До того ж дія відбувається десь у Мідландс, на той час дуже депресивний регіон.

Рецензія Екслера

Оцінка: Нормально (4-)

Comments

Popular posts from this blog

Вихідний у Кардіффі - столиці Уельсу

Наприкінці квітня їздили в Уельс. Погуляли з дітьми у великому парку (Bute Park) у самісінькому центрі Кардіффа, під стінами кардіффського замку. Погода була напрочуд гарна - сонячна й тепла. Як завжди, отримали багато позитивних емоція та вражень. Якось так виглядала столиця Уельса в кінці квітня Ось таймлапс нашої подорожі до кордону з Уельсом Ну й щоб два рази не вставати, перетин мостів, старого (Severn Bridge) й нового (Second Severn Crossing), через річку Северн (River Severn), яка розділяє південний Уельс та західну Англію P.S. Підтримайте YouTube-ра початківця, ставте "лайк" та підписуйтесь на мій канал
Останній раз я тут писав за 4 дні до початку повномасштабної війни. 2 роки та 5 місяців вже минуло з того часу. Нічого не писав, тому що не вистачає слів, щоб передати увесь той біль, злість та ненависть. Ще під час ковіду, коли полегшили умови карантину й дозволили виходити на вулицю, почав ходити по декілька годин на день. Спочатку по 5 тисяч кроків, потім 10. Зараз уже дійшов до 16 тис. кроків на день в середньому. Свіже повітря дуже допомагає. Раніше під час прогулянок слухав музику. Дуже швидко набридла. Youtube став справжнім спасінням. Український Youtube. Ось лише декілька каналів: Стерненко Армія ТВ Історія без міфів Загін кіноманів Телебачення Торонто Розмова Це ніхто не буде дивитись Підпільний стендап Підпільні Розгони Підпільний Кіноклуб Загони Майже Інтелектуальне Шоу Сольний Стендап Подкасти: Гуртом та вщент Підпільний подкаст Слідкуйте за здоров'ям (фізичним та психологічним) т...

Михаил Жванецкий в Лондоне

Вчера, то есть в воскресенье, вечером мы толпой сходили на концерт одного человека, имя которого говорит само за себя. Я помню еще с детства его монологи: "Начальник транспортного цеха", "Одесский пароход" и многие другие. В 2004 г. мы был на юбилейном концерте Михаила Михайловича в киевском концертном зале Украина, посвящённому его 70-ти (!) летию. Атмосфера тогда была потрясающая. Наверное все присутствующие получили неописуемое удовольствие и хороший заряд бодрости и отличного настроения. Меня тогда поразило умение этого человека очаровать и буквально влюбить в себя всех присутствующих буквально за несколько фраз. А сделать это с много тысячным залом далеко непросто. И вот вчера мы были на концерте в лондонском театре Phoenix. На этот раз это была практически новая программа. Все про то же самое: холостяков, женщин, женщина за рулем, власть имущих, евреев, Одессу, Москву, кошку Фелицию и много просто воспоминаний и наблюдейний.. Я плакал! Слов больше нет - остали...